Порятунок тварин під час війни став таким же важливим, як і боротьба за життя та здоров’я людей. В той час, як люди у багатьох випадках можуть подбати про себе самі, їхні чотирилапі друзі повністю залежать від господарів. Або ж просто від небайдужих громадян, які їм цих господарів замінили. На щастя, таких серед нас вистачає. Свідченням цього є історія Оксани Рудєвої, підприємиці, яка не змогла залишити своїх улюбленців на призволяще.
Коли на початку весни 2025 року розпочалася евакуація з Краснопілля, Оксана Рудєва до останнього намагалася затриматися у селищі. Причина була вагома: на той момент у неї на утриманні вдома було 15 котів, а ще двоє жили в магазині, який зазнав руйнувань.
“Зрозуміло, що з таким господарством мене б навряд чи куди б пустили, тому коли все ж таки довелося перебратися до Сум, мої пухнастики залишилися на місці,” — розповідає Оксана.
Але, на відміну від багатьох господарів-переселенців, жінка не залишила їх напризволяще.
Двічі на тиждень Оксана приїздить до Краснопілля з мішками корму. Вона не лише годує своїх 17 котів, які з нетерпінням чекають її у квартирі. У неї вже напрацьований маршрут милосердя, що пролягає кількома вулицями селища, де вона підгодовує звареною їжею й інших котів, а також безпритульних собак.
“Безпритульних собак після оголошення евакуації у Краснопіллі стало дуже багато. Ясна річ, що вони голодні. Буває, як кидаю їм харч, то боюся, щоб руки не покусали – так вони реагують на їжу,” — ділиться підприємиця.
На жаль, організованою евакуацією та перетримкою тварин у прифронтовій зоні займаються одиниці, тому чимало їх гине. Сама ж Оксана, незважаючи на те, що її новий магазин у Сумах приносить менші статки, від своєї місії піклуватися про тварин відмовлятися не збирається.
Свою місію “котячої мами” жінка розпочала ще 10 років тому, коли торгувала на ринку в Краснопіллі. Відтоді декого з нинішніх 17 котів їй підкинули.
“Ну, не буду ж я знову на вулицю їх викидати. Так і живемо разом, хай зараз і не кожного дня бачимося,” — каже Оксана.
Більше того: нещодавно до її “поголів’я” додалося ще два котики. Їхні господарі виїхали за кордон і попросили Оксану доглянути за пухнастиками у своїй квартирі.
Найбільше жінка переживала, що після вибуху, внаслідок якого у її квартирі було вибито вікно, тварини порозбігаються. Але, на втіху господарки, всі залишилися на місці і тепер з нетерпінням очікують кожного наступного її приїзду.
З наближенням холодів Оксана планує не лише привезти корм, а й подбати про комфорт своїх підопічних.
“Скоро почнеться похолодання, тому хочу закрити розбите вікно, підлагодити стелю, привезу електричну батарею, щоб вони не мерзли. Можливо, хтось мене назве дивакуватою. Але ж, справді, хіба ми не повинні бути відповідальними за тих, кого приручили? Особисто для мене відповідь на це питання однозначна. І я своїх пухнастих друзів нізащо не кину!”
Ця історія є яскравою демонстрацією того, що навіть у екстремальних умовах війни люди продовжують залишатися людьми, готовими жертвувати багатьом заради порятунку своїх або й просто чужих чотирилапих друзів. Коли ми говоримо про собачу відданість, тішить, що такою у прифронтовому регіоні може похвалитися і людина.
Газета “Перемога”
Ще по темі: ДВІ ЛЮБОВІ СУМСЬКОЇ ВОЛОНТЕРКИ КАТЕРИНИ АНДРЄЄВОЇ (Частина І) | Новини Краснопільщини (krasnews.com.ua)
Порятунок тварин під час війни здійснюється через:
Важливу роль у цьому процесі відіграють зоозахисні організації, які збирають кошти та координують волонтерів. Громадяни можуть допомогти, прихистивши тварину, надавши їй тимчасовий притулок, поширивши інформацію про тварин у небезпеці або зробивши пожертву на потреби зоозахисних організацій.
Телефони для довідок (05459) 7-13-64, 050-064-94-14, 098-706-75-24
