Новини Краснопільщини

12.01.2026

67

Історія Пам'ятні дати

Нескорені: 12 січня — День українського політв’язня

Ті, хто обрав волю дорожчою за життя

Щороку 12 січня Україна згадує тих, хто пройшов крізь жорнова радянських таборів, психлікарень та заслань. День українського політв’язня — це не просто дата в календарі, а символ незламності духу перед лицем тоталітарної машини.

Ця традиція зародилася у 1975 році в холодних бараках Мордовських таборів. Саме тоді В’ячеслав Чорновіл закликав побратимів до відкритого протесту проти свавілля радянського режиму. Відтоді цей день став часом єднання всіх, для кого свобода була вищою за власну безпеку.

«Великий погром»: Чому саме 12 січня?

Дата обрана не випадково. 12 січня 1972 року розпочалася так звана «друга хвиля погрому української інтелігенції». Одразу після святкування Різдва режим розпочав масштабне полювання на рух шістдесятників.

Протягом кількох днів у Києві та Львові заарештували цвіт нації:

• Івана Світличного та Євгена Сверстюка;
• Василя Стуса та Леоніда Плюща;
• Івана Дзюбу та В’ячеслава Чорновола;
• Ірину Стасів-Калинець, Стефанію Шабатуру та багатьох інших.

За даними Харківської правозахисної групи, лише у 1972–1974 роках було проведено понад тисячу обшуків. За «антирадянську пропаганду» та релігійні переконання заарештували сотні людей.

Ціна свободи: 550 років неволі

Покарання Кремля було нещадним. Стандартний «вирок» — 7 років таборів суворого режиму та 5 років заслання в найвіддаленіші куточки СРСР: Мордовію, Сибір, Казахстан. Тих, кого не могли зламати тюрмами, відправляли до психіатричних лікарень на примусове «лікування».

Факт: За підрахунками істориків, українські дисиденти провели в неволі сукупно понад 550 років.

Багато хто не повернувся. Василь Стус, Валерій Марченко, Олекса Тихий та Юрій Литвин загинули в таборах, залишившись вірними своїм ідеям до останнього подиху. Інші, як Мар’ян Гатала чи Михайло Мельник, обирали самогубство, аби не стати знаряддям у руках КДБ.

Від радянських ГУЛАГів до сучасних російських тюрем

Боротьба за українську ідентичність триває й сьогодні. Теперішній путінський режим став прямим спадкоємцем радянських методів. Сьогодні сотні українців знову перебувають у статусі політв’язнів, утримуючись у російських тюрмах та підвалах на окупованих територіях.

12 січня ми згадуємо героїв минулого та підтримуємо тих, хто бореться за волю сьогодні. Історія доводить: жодні грати не здатні зупинити прагнення народу бути вільним.

За матеріалами: Український інститут національної пам’яті