Від моменту укладення, характеру стосунків між людьми та переліку наявного майна може залежати остаточна версія заповіту. Українське законодавство дозволяє вносити зміни у письмове вираження останньої волі людини, але головне при цьому — суворо дотримуватися встановлених вимог. Гнучкість у розпорядженні власною спадщиною дає заповідачу змогу бути впевненим щодо подальшої долі свого майна.
Заповідач має право розподілити своє майно, майнові права та обов’язки між особами, яких він визначить. Для цього необхідно бути дієздатною особою та скласти заповіт, який після посвідчення нотаріусом стає чинним. З цього моменту та на час дії заповіту сторони стають учасниками майбутнього процесу спадкування.
Варто зазначити, що у разі необхідності посвідчити заповіт також можуть особи, які уповноважені на це законодавством, коли доступ до нотаріуса обмежений.
| Категорія уповноважених осіб | Установи/Посади |
| Медичні та соціальні заклади | Головний лікар, його заступник з медичної частини, черговий лікар, начальник госпіталю, директор або головний лікар будинку для осіб похилого віку та інвалідів. |
| Транспорт та експедиції | Капітан морського або річкового судна, начальник пошукової або іншої експедиції. |
| Військові установи | Командир (начальник) військової частини, з’єднання, установи, військово-навчального закладу, де немає нотаріуса чи органу, що вчиняє нотаріальні дії. |
| Установи виконання покарань | Начальник установи виконання покарань, начальник слідчого ізолятору. |
| Органи місцевого самоврядування | Уповноважені посадові особи органів місцевого самоврядування. |
Заповіт містить положення, котрі визначають порядок поділу спадщини, тому заповідач має право будь-коли та лише особисто внести до нього корективи, які також повинен посвідчити нотаріус. Законодавство не вимагає повідомляти спадкоємців про дії з документом та його зміст.
Існує декілька способів скасувати заповіт:
Зверніть увагу: Якщо новий заповіт не містить розпоряджень, що суперечать попередній версії документа, і є лише його доповненням, то попередній заповіт не втрачає чинності.
Повернутися до положень останнього посвідченого заповіту можна лише у разі визнання нового недійсним з таких причин:
Зміна обставин, котрі були основою для посвідченого нотаріусом заповіту, є вагомим приводом для оновлення деяких його положень. Заповідач може переінакшити список спадкоємців, майна та розмір частки, яку вони отримують.
Щоб внести корективи у розпорядження, також слід звернутися до нотаріуса, який належним чином зафіксує зміни.
Такий механізм забезпечує втілення останньої волі, мінімізує ризики спорів і формує міцний юридичний фундамент для подальшого спадкування.
за матеріалам Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Суми)