
Микола Вольвач є захисником Батьківщини. На відстані від селища Його душа сумує за Краснопіллям. Свій біль через зруйновані будівлі селища та любов до рідного краю він втілив у незвичайному хобі — створенні авторського дизайнерського одягу. Його роботи стилізовані під шпальти місцевої газети «Перемога», що вже встигло стати справжнім хітом у соцмережах.

— Миколо, з чого почалося ваше захоплення малюванням? Чи була у вас художня освіта?
Все почалося ще в дитинстві. Як і багато дітей, я обожнював мультики. Мені так хотілося мати власну колекцію карток із улюбленими героями, що я почав їх просто малювати. Це було моїм першим творчим викликом. А вже серйозне хобі — малювання саме на одязі — з’явилося під час служби. Спочатку вирішив спробувати створити щось для себе. Результат мені дуже сподобався, і я зрозумів: це те, чим я хочу займатися у вільні від служби хвилини.
— Ваша остання робота, присвячена Краснопіллю, викликала неабиякий резонанс. Як народилася ідея поєднати зображення рідних будівель зі стилістикою газети «Перемога»?
Я давно не був удома, дуже сумую за Краснопіллям. Мені неймовірно боляче від того, що майже всі будівлі, які я зобразив на колажі, вже пошкоджені або повністю зруйновані обстрілами. Хотілося зберегти пам’ять про них. Спочатку я створював проєкт у телефоні: робив колажі, підбирав фото, щоб усе виглядало гармонійно. Коли додавав черговий будинок, зрозумів, що хочу перенести це на тканину. Був варіант зробити фон із макового поля, але я зрозумів, що газета «Перемога» є невідємною частиною нашого неповторного Краснопілля. Додав заголовок нашої районки «Перемога» — пазл склався. Я побачив у голові готову картину: вирізки з газети, яка назавжди зафіксувала наше селище красивим і мирним.
— Розкажіть про технічний бік процесу. Як створюється такий одяг?
Це кропітка ручна робота. Спершу я готую річ — перу, прасую, прибираю катунці. Роздруковую макет на А4 і за допомогою пензлів та спеціальних текстильних фарб переношу на тканину. Малюю у три шари. Перший — підкладка, другий — основні кольори, третій — деталізація та контури. Малюнок має сохнути мінімум 24 години. Після цього я його термічно закріплюю праскою. Такі речі можна спокійно носити щодня і прати, фарба тримається дуже добре. Головне, щоб основа була з бавовни — чи то футболка, чи худі, чи джинсовка.
— Хто став першим поціновувачем вашої творчості?

Моя дружина Софія. Ми одружилися у 2023 році, а зустрілися випадково — за чашкою кави. Саме для неї я створив свою першу роботу — малюнок із зайчиком. Вона моя головна підтримка.
— Чи плануєте ви робити такі речі на замовлення? Яка може бути їх вартість?
Так, я готовий до замовлень. Кожна річ створюється вручну, тому вона апріорі унікальна. Я хочу, щоб кожна робота була індивідуальною: можна змінювати написи, додавати назви конкретних вулиць, районів чи номер школи. Вартість залежить від складності ідеї та розміру малюнка, але я завжди намагаюся знайти варіант, комфортний для людини.
– Чи розділяє з Вами Ваше захоплення пані Софія?
Так, Дружина поважає моє ахоплення. З задоволенням допомогає у пошуках одягу і приводить його в робочий матеріал, якщо це речі бувші у використанні. Плани роділяє розділяє і говорить, якщо прийдуть замовлення на арт то буде допомагати в заливці підкладанні. Якщо все здійсниться, то звичайно готова стати моєю підтримкою. Не творча Вона у мене, але, я впевнений, що з коханою та люблячою людиною легко йти до мрії.
— Яким ви бачите майбутнє вашого проєкту, після війни?
Пост у Facebook показав, що людям це відгукується. Це не просто одяг — це ідентичність. Моя мрія після перемоги — відкрити власну фірму одягу. Там будуть колекції не лише про Краснопілля, а й про інші села нашого району та всю Сумщину. Я хочу, щоб Краснопілля залишалося в наших серцях, а після війни ми його обов’язково відбудували. А поки що я продовжую малювати в перервах між службою, щоб дарувати людям частинку дому, яку можна завжди носити з собою.
Ви можете обговорити ідею, розмір та матеріали особисто з Миколою. Кожна робота — це індивідуальна історія вашого рідного краю.
Спілкувалась Інна Загорулько газета “ПЕРЕМОГА”