Наприкінці січня у Верховній Раді зареєстрували масштабне оновлення Цивільного кодексу України. Поки автори називають це «декомунізацією приватного права», юристи та громадськість б’ють на сполох через норми, що межують із порушенням прав людини. Шлюби з 14 років, «штрафи» за розірвані заручини та примусова зміна прізвища — розбираємося, що не так із законопроєктом.
Найбільший резонанс викликала стаття, що дозволяє укладати шлюб з 14 років. Спікер парламенту Руслан Стефанчук пояснив: норму пропонували для виключних випадків (вагітність або народження дитини) і лише за рішенням суду. Мета — захистити інтереси немовляти.
Однак експерти, зокрема керівниця ГО «Марш Жінок» Вікторія Дорофеєва, попереджають: вагітність у такому віці часто є наслідком насильства або тиску. Легалізація шлюбу в такій ситуації може стати інструментом «узаконення» злочину дорослого проти дитини. Через шквал критики норму вже пообіцяли вилучити з проєкту.
Попри те, що у 2024 році Україна вже скасувала заборону на розлучення під час вагітності та в перший рік життя дитини, у новому проєкті ця норма з’явилася знову. Юристи вказують на пряме протиріччя європейському курсу України, адже це обмежує право жінки на вихід із потенційно абсурдних або насильницьких стосунків.
Проєкт пропонує і позитивні зміни, наприклад, розлучення через РАЦС або нотаріуса для пар із дітьми (за спільною згодою). Проте дискусію викликала ініціатива примусового повернення дошлюбного прізвища. Депутати пропонують надати право вимагати від колишнього партнера змінити прізвище у разі його «негідної поведінки»:
Ще одна новація — майнова відповідальність за заручини. Якщо один із пари передумав одружуватися без «поважних причин» (прихована хвороба, судимість тощо), він має відшкодувати витрати на підготовку до весілля та моральні збитки. Адвокати побоюються, що це стане інструментом фінансового тиску на людину, яка просто зрозуміла, що не хоче пов’язувати життя з партнером.
Правозахисники зауважують, що документ звужує поняття сім’ї до союзу двох осіб протилежної статі. Це перекреслює нещодавні судові прецеденти, де одностатеві пари визнавалися сім’єю. У разі ухвалення проєкту в такому вигляді, ЛГБТ-партнери знову стануть «сторонніми особами» без прав на спадкування чи соціальний захист. Також документ передбачає недійсність шлюбу у разі зміни статі одним із подружжя, що прямо суперечить Європейській конвенції з прав людини.
Наразі у Раді зареєстровано вже два альтернативні проєкти, які разом налічують понад 3000 сторінок. Деякі депутати, як-от Інна Совсун, закликають відкликати скандальні документи та провести публічні обговорення за участі експертів ЄС. Адже Цивільний кодекс — це «конституція приватного життя», яка визначатиме правила гри для українців на десятиліття.
За матеріалами: Центр громадського моніторингу та контролю
Телефони для довідок (05459) 7-13-64, 050-064-94-14, 098-706-75-24
