Сьогодні ми відзначаємо чотири роки від початку повномасштабного вторгнення Росії. Проте важливо пам’ятати: ця війна триває набагато довше. Україна зберегла свою державність і продовжує боротьбу насамперед завдяки добровольцям — людям, які стали «хвилерізом», об який уже понад десятиліття розбиваються плани агресора.
Точкою відліку сучасного добровольчого руху стало 14 березня 2014 року. Саме тоді 500 бійців Самооборони Майдану вирушили на полігон, сформувавши основу 1-го резервного батальйону Національної гвардії України.
Ці люди першими прийняли удар, здобуваючи безцінний бойовий досвід у найгарячіших точках:
Саме цей досвід дозволив Україні виграти час для перебудови армії та створення Збройних Сил нового, сучасного зразка.
Команда, що згодом сформувала кістяк Українського центру безпеки та співпраці (УЦБС), пройшла цей шлях разом із добровольчим рухом. Від участі в Самообороні Майдану та забезпечення батальйонів у часи АТО/ООС до системної роботи на законодавчому рівні.
Важливим етапом стала адвокація та імплементація Закону «Про основи національного спротиву», який набрав чинності 1 січня 2022 року. Цей документ заклав фундамент Сил територіальної оборони (ТрО) як ключового елементу всеохопної оборони держави. Результат ми побачили 24 лютого 2022-го: добровольці знову стали стіною на шляху ворожих колон.
Сьогодні досвід залучення цивільного населення трансформувався у прозорий процес військового рекрутингу. Це новий рівень відносин між громадянином і державою, де кожен може обрати:
Наступний крок — запровадження справедливої системи фіксованих контрактів. Відповідний законопроєкт уже перебуває на розгляді у Верховній Раді. Ми підтримуємо цю ініціативу, адже Україні потрібна потужна контрактна армія.
Чому це важливо? Тому що Росія — це споконвічний ворог. Жодні дипломатичні переговори не змінять географію. Наша безпека має залежати не від підписів на папері, а від міцності нашого війська.
За матеріалами: Аналітика – Ukrainian