Новини Краснопільщини

09.07.2023

590

Новини сусідів

“Гаваріт і показиваєт масква?”

Українське радіо у Великописарівському прикордонні упіймати можна, але потрібно знати, де. Російське  ж – добре чути на кількох хвилях. “Чи й не проблема!” –  скаже хтось. Між тим, зараз  жителі кількох сіл на кордоні  залишилися без електроенергії. Сталося це в результаті обстрілу з території росії, проте дехто під час телефонних дзвінків до редакції газети “Ворскла” звинувачують у нанесеній шкоді  не ворогів, а місцеву та обласну владу: от, мовляв, постачання електроенергії не можуть відновити! І це – не зважаючи на численні роз’яснення, що електромережі не ремонтують не через чиєсь небажання, а тому, що вороги на прикордонній території полюють за енергетиками та й за іншими фахівцями, які  роблять все можливе і неможливе, щоб налагодити побут місцевих жителів.   

Дивуватися такій недалекоглядності незадоволених не варто: оскільки українські теле-радіомедіа доступні у прикордонні недостатньо, у свідомість заходять російські ЗМІ, що маніпулюють інформацією та поширюють агресивну пропаганду. І це вже не місцеві проблеми, а загроза для національної безпеки.

Слухаємо українське… і російське

– Учора знову перевіряв, як ловить у нас українське радіо, – говорить дмитрівський староста Олександр Яковенко. – Ефір насичений російськими радіоканалами.  Із  українських радіостанцій в Олександрівці в деяких місцях приймає лише  «Українське радіо-1», з хрипінням, перервами, свистінням, але приймає. Хто захоче послухати, буде слухати й із радіоперешкодами. Це все одно краще, ніж якісний прийом російського ефіру. А взагалі виключно від людини залежить, що вона слухає, – вважає Олександр Іванович, – якщо розуму вистачає,  краще навіть не вмикати ті російські програми, бо за місяць так можуть зазомбувати, що з людини з проукраїнськими поглядами зроблять справжнього росіянина.

До речі, протяжність Дмитрівського старостату вздовж україно-російського кордону складає майже 30 кілометрів, а всієї громади – близько 40.

То що насправді слухають наші земляки? Ми опитали  жителів прикордоння, безпосередньо спілкуючись із ними на вулицях, магазинах чи базарах і задаючи це запитання. Скажу відразу: дехто не хотів говорити, дехто формулював надто розмито, тож редакція відібрала 100 змістовних відповідей і дізналася:

– з часу повномасштабної російської агресії взагалі припинив/ла слухати радіо, бо там чути лише ворожі радіоканали, – 27 опитаних;

– слухаю принципово лише українське радіо, якщо вдається зловити (в автівці, на городі, «на природі») – 23;

– після ліквідації в районі проводового радіо не слухаю ніякого – 19;

– слухаю лише музику, не важливо, чия вона, найчастіше – російське «Радіо Маруся» –19.

Тобто, українське радіо слухають всього 23 відсотка опитаних. Це багато чи мало?

Зважаючи на те, що після повномасштабної російської агресії українські радіостанції стали доступними у нас лише два місяці тому, то це зовсім непогано. Але враховуючи, що 19 опитаних відверто зізналися, що продовжують слухати російські голоси, а можливо, і ще хтось із інших респондентів не був відвертим, то картина радіоефірного поля прикордоння виявляється зовсім нерадісною. І реальна  кількість слухачів російського радіо може виявитися набагато більшою.

Воно й не дивно, бо в нашому регіоні вже багато років після ліквідації проводового радіо  не було українського ефіру. Люди звикли споживати російський продукт: примітивну попсу чи оптимістичні новини про успіхи хліборобів у Сибіру.

Сумський журналіст Сергій Ханін у своєму дослідженні говорить, що проблема ворожого телерадіомовлення обговорювалася ще на початку бойових дій на сході України у 2014 році.  Тоді колегія Держкомтелерадіо, проаналізувавши стан інформаційного простору Сумської області, констатувала, що жителі північних і частково південних районів регіону не в повному обсязі забезпечені телерадіосигналом загальнонаціональних ТРК і обласного телебачення. Більше того, мешканці прикордонних територій Сумщини потерпають від пропагандистської агресії телеканалів російського телебачення, зокрема, заборонених до поширення в Україні. На жаль, проблема з часом не вирішувалася.

У 2017 році Інститут масової інформації, посилаючись на звіт представника Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення у Сумській області, зазначав,  що однією з особливостей ринку телевізійних послуг  Сумщини є наявність зон із низькою інформаційною насиченістю українськими мовниками.

Можливо, саме тому деякі з жителів прикордонних сіл Великописарівщини на початку повномасштабної агресії говорили, що «невідомо, хто то стріляє по українським оселям, може, то навіть ЗСУ». І це при тому, що особисто бачили, як снаряди летять із ворожої території. Більше того, на власні очі спостерігали за російськими солдатами, які зовсім поруч, на сусідніх пагорбах заряджали снаряди в гармати, з яких обстрілювали Велику Писарівку та навколишні села.

А про безглузді розмови на кшталт: «Війна – не все так однозначно», «незрозуміло, хто почав», і говорити не доводиться. Щоправда, з часом цих розмов поменшало. От тільки невідомо, з чим це пов’язано: чи зі зростанням свідомості жителів прикордоння, чи, скоріше, з успіхами ЗСУ.

Чи все так безнадійно?!

Схоже, в Києві все ж зрозуміли, що інформаційну війну ми програвали не лише під час правління проросійського президента Януковича, а й зараз, після початку повномасштабної  російської агресії. Мабуть, саме через це розуміння відбувся візит на Сумщину голови Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення Ольги Герасим’юк. Під час зустрічі з головою Сумської обласної військової адміністрації Володимиром Артюхом вона зосередила увагу на становищі медіа в регіоні та необхідності їх підтримки з боку центральної та місцевої влади.

Голова Національної ради наголосила, що питання інформаційної безпеки прикордонних територій має стати одним зі спільних пріоритетних завдань усіх гілок та рівнів влади.

Великі сподівання щодо цього Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення покладає на запуск мережі МХ-7 в Україні. 

ДОВІДКОВО:  Мультиплекс MX-7 — загальнонаціональна цифрова багатоканальна телемережа. Оператором мультиплексу виступає Концерн РРТ, що входить до сфери управління Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України.

МХ-7 будується за технологією європейського стандарту ефірного цифрового телебачення другого покоління DVB-T2 у смузі частот метрового діапазону (174 – 230 МГц).

Результатом реалізації проекту побудови МХ-7 буде: забезпечення повноцінного покриття цифровим наземним телебаченням не менше 90% території України; відновлений контроль за інформаційним простором України, в частині розповсюдження ефірного телебачення; забезпечений доступ населення на прикордонних територіях до програм українського телебачення; розвиток телевізійних цифрових мереж державних, суспільних та комерційних телекомпаній України в сторону збільшення глядацької аудиторії.

Побудова мультиплексу надасть державі можливість контролю над елементом критичної інфраструктури – доступом до національного мовлення.

Також на базі МХ-7 держава зможе реалізувати систему оповіщення населення в разі надзвичайних ситуацій, яка зараз фактично не працює в Україні.

Спеціалісти говорять, що завдяки системі  МХ-7 прийом сигналу буде доступний у тих зонах, де нині він відсутній через недостатній рівень сигналу цифрових передавачів або особливості рельєфу місцевості. Ця система працює в метровому діапазоні хвиль. Такі хвилі краще, ніж дециметрові,  проникають у будівлі, забезпечують ефективніше покриття на територіях зі складним рельєфом. 

Із 1 червня мультиплекс МХ-7 запрацював у тестовому режимі. Так що вже зараз варто спробувати налаштувати свої приймачі на прийом і телевізійних, і радіоканалів.

За словами представниці Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення у Сумській області Лариси Якубенко, з 2015 по 2021 рік  на замовлення Нацради для області було прораховано 30 радіочастот, в тому числі 10 – у прикордонні.  У 2021 році, за 4 місяці до повномасштабного вторгнення, Нацрада виділила Національній суспільній телерадіокомпанії України (НСТУ) 9 радіочастот, у тому числі для мовлення у прикордонних населених пунктах. А вже після початку повномасштабної війни регулятор надав дозволи на тимчасове мовлення на вільних радіочастотах у Сумах радіостанції «Армія FM – Військове радіо» та харківській радіостанції, що працює під позивним «NovaLine».

Після повномасштабної російської агресії редактори прикордонних видань «Ворскла» з Великої Писарівки та «Перемога» з Краснопілля з певним скептицизмом  зверталися до Лариси Якубенко з питанням, коли ж розпочнеться мовлення саме в цих регіонах,  зокрема, і як засіб протидії російській пропаганді. Мовляв, якщо раніше не могли зробити, то зараз тим більше.

На це представниця Нацради відповіла: вже незабаром. І це сталося. Зараз, наприклад, у Великій Писарівці можна слухати українське радіомовлення на трьох частотах  92,7; 98,7; 105,4.  Це, відповідно, «Культура», «УР-1» і «Промінь».

Свого часу росіяни, щоб заглушити одну з радіочастот «Культура» на цій же хвилі запустили своє радіо. Щоправда, безрезультатно.

Чи все так перспективно?!

Як повідомляла Лариса Якубенко, 18 червня вже вчетверте з початку повномасштабного вторгнення російські окупанти обстріляли Білопільську вежу. Висотна споруда знеструмлена, ведуться обстежувальні роботи. Тож мовлення українських теле- та радіоканалів із цієї вежі тимчасово припинено.  На початку повномасштабної агресії росіяни також зруйнували вежу в Тростянці.

Мішеннями для атак були й інші теле-радіо вежі в Україні. Тобто, постійно існує небезпека у результаті ворожого обстрілу чи ракетної атаки втратити дорогоцінне обладнання та можливість транслювати український продукт.

Сьогодні у Великій Писарівці не скрізь упевнений прийом усіх трьох українських радіоканалів (чим ближче до кордону – тим гірше). Їх перебивають потужні сигнали мінімум п’яти-шести російських радіостанцій, які декому приємно слухати через відсутність радіоперешкод, високу якість сигналу і чистий звук. Мовляв, що там такого, як послухаю музику та пісні від російського «Радіо Маруся». А те, що між піснями постійно звучить російська пропаганда, їхня «соціальна реклама» про вступ до війська на війну з Україною, – на те не зважають.

І так краплина за краплиною просочується російська інформаційна отрутою в голови жителів прикордоння, особливо молоді, яка є основним споживачем російської попси. А російські новини про нібито успіхи загарбників у знищенні ЗСУ, захопленні нашої території вносять сум’яття у свідомість не лише молодшого, а й старшого поколінь.

…Уже більше місяця в Дмитрівському старостаті знову немає електрики і знову люди дістали радіоприймачі, щоб дізнаватися про новини з “великого світу”. Вгадайте, що вони чують в першу чергу й звідки?! Звичано ж – “русское радіо” на усіх діапазонах.

Тому очевидно, що державі у боротьбі на інформаційному фронті потрібно зробити ще багато. Зокрема, більше уваги приділяти місцевим друкованим засобам інформації, що знаходять своїх читачів незалежно від наявності електроенергії, інтернету, замінованих доріг чи зруйнованих мостів. І, звичайно, забезпечувати доступність українських радіомовлення та телебачення . Щоб не лунало з радіо та телевізорів жителів прикордоння «гаваріт і показиваєт масква» , щоб не програти війну за мізки українців.

Олексій ПАСЮГА

Великописарівська районна газета «Ворскла» №53-54 від 7 липня 2023 року

Публікація здійснена в рамках проєкту Сумського прес-клубу «Інформаційні загрози у прикордонних громадах Сумщини: підвищуємо стійкість за участі місцевих ЗМІ», що реалізується за підтримки Академії української преси.