Новини Краснопільщини

05.08.2023

407

Історія Освіта

СПОГАДИ ІСТОРИКА-ЗЕМЛЯКА

Завжди з приємністю знайомишся з творчістю земляків, які поруч жили, набиралися творчих сил, щоб у майбутньому шляху здобути визнання,
  внести значний вклад у будівництво  незалежної України. Серед таких є випускник Осоївської загальноосвітньої школи Федір Турченко.  Він нині відомий український науковець, учений, завідуючий кафедрою новітньої історії України Запорізького національного університету. Професор, доктор історичних наук знаний у шкільному середовищі. Саме на зорі творення нової держави він запропонував для учительства та учнів підручники з позицій нового бачення історичних процесів і хоча вони не відразу знайшли схвалення,  Федір Григорович був упевнений у  своїй правоті, що не можна викладати цей предмет за старими посібниками, що настав уже час дотримуватися принципу історичної правди.

Саме у своїй  книзі «Перед викликами епохи. Спогади історика», яка вийшла з нагоди його 75-річчя, є спробою оглянути пройдений життєвий шлях, підвести певні підсумки своєї роботи.  Свою оповідь автор розпочав з дитячих років, які минули у колишньому селі Тимофіївка, де закінчив восьмирічку, де розпочав формуватися його світогляд, а потім навчався у сусідній Осоївській загальноосвітній середній школі.   Визначившись з тим, яку обирати професію, він став студентом історичного факультету Харківського державного університету. Цей вибір не випадковий, адже юнак вже мав певні судження про ситуацію в країні, відбудовчі післявоєнні роки, «хрущовську відлигу». Наставав «брежнєвський застій» і саме цей час припав на період навчання майбутнього професора. Він з любов»ю і щирістю згадує про своїх однокурсників, викладачів, перші наукові розвідки, що ставали смислом майбутньої діяльності. Вже тоді Федір Григорович вирізнявся у середовищі тих, хто неординарно мислив, розглядав не лише минуле, а й майбутнє країни. Його роботи посідали призові місця на республіканських студентських конкурсах.

Ф.Турченко розповідає, що він не відразу визначився  з мабутньою спеціалізацією, адже був схильний  глибше опановувати філософію, соціологію, але після того, як лекції розпочав читати професор І.К.Рибалка, зрозумів, що працюватиме  у царині історії України, адже саме вона поєднує і літературу, і філософію, і соціологію, віддзеркалює боротьбу за національне самозбереження. Вже тоді автор прилучається до активної громадської роботи, активно працює у складі авторського колективу з історії комсомолу Харківщини,  проводить конкретно-соціологічні дослідження на основі виробничого життя підприємств Харкова. Але не завжди дотримується усталених поглядів на те чи інше питання певної проблематики, тож у його судженнях знаходять інше розуміння подій, що створювалися в країні наприкінці 60-х років. Після певних обговорень цих питань у відповідних структурах, студент успішно складає державні екзамени, отримує «диплом з відзнакою» і направлення  на роботу вчителем історії на Недригайлівщині.

Кожен розділ книги Ф.Турченка, то одкровення про певний життєвий етап автора. Працював на освітянській ниві,  спізнав ази комсомольської роботи, а потім знову школа, тепер вже у Мезенівській восьмирічці. Зміни сталися через необхідність продовжити наукову роботу і необхідно через вчительство, бо слід було готуватися до вступу до аспірантури рідного університету. І цей рубіж Федір Григорович успішно подолав,  переїхав до Харкова, де з радістю зустріли свого вихованця на кафедрі  історії України. Знали, що він повернеться, бо його потяг до наукової  діяльності не стих, а навпаки зміцнів. І не помилилися. Три роки напруженої праці, численні виїзди, відрядження до наукових центрів країни, провідних бібліотек, архівів, вивчення матеріалів  демографічних переписів населення України  вимагали на той час дотримуватися радянської ідеологічної парадигми. І це було подолано. Захист кандидатської дисертації «Основні зміни в соціально-культурній структурі міського населення України в 20-роки»  відбувся успішно і шлях нашого земляка, кандидата історичних наук проліг до Запорізького педагогічного університету, де відкрився історичний факультет  і його запросили працювати викладачем .  

 Велике індустріальне місто Запоріжжя стало для Ф.Г.Турченка містом, де відбулося його становлення  як науковця, ученого, педагога, політичного діяча. Від асистента, старшого викладача, доцента до завідуючого кафедрою новітньої історії України, доктора історичних наук, професора  проліг його 45-річний шлях. Обирався деканом історичного факультету, працював в.о. ректора, першим проректором Запорізького національного університету, знався як чесний, справедливий педагог, виборці довіряли йому бути депутатом обласної ради. Федір Григорович у своїй книзі детально розповідає про свою наукову, політичну діяльність, які висвітлюють складні  і драматичні  соціально-політичні процеси. Він не лише їх очевидець, а й активний учасник. Таким він зарекомендував себе під час утвердження справедливості в університеті, під час революції гідності, виборчих кампаній тощо. У цьому краї десятиріччями йде боротьба на герць з темрявою, ситуація у постреволюційному Запоріжжі є виснажливою і понині. Автор брав активну участь у політичних об»єднаннях, численних дискусіях, дебатах, конференціях, де   висловлював  свої думки про необхідність зміни політичної системи. То був час «перебудови», «гласності». «Люди чекали  правдивої, неспотвореної інформації про Українську Центральну Раду та її керівників, про Директорію, Українську державу періоду Павла Скоропадського, -пише Ф.Турченко -… Як гриби після дощу, почали   виникати так звані «неформальні» об»єднання, дискусійні клуби  та інші незалежні від влади самодіяльні об»єднання громадян, у середовищі яких жваво обговорювалися «білі плями», зокрема, революційних років». Участь у них надавало сил, енергії. У цей період йшли також дискусії з приводу нових підручників для школярів. Професор був упевнений, що учні повинні знати  правдиву історію своєї країни Для пересічного читача також готувалися  численні посібники, монографії. Це також доводилося долати  з перепонами.

Кожен рік життя земляка був напруженим. І він у спогадах не минає їх. Детально аналізуючи дві суспільні епохи, через які він пройшов, автор характеризує постаті лідерів нашої незалежної України, з багатьма він знався, бесідував, висловлював свої думки з тих чи інших проблем. Його професійна , політична, громадська робота гідно відзначена. Він заслужений діяч науки і техніки України, автор злободенних  книг, серед яких «Микола Міхновський: життя і слово». У ній вперше досліджено життєвий шлях, світогляд одного з найвидатніших діячів українського руху за незалежність. 

У книзі  «Перед викликами епохи. Спогади історика» постав творчий, науковий, педагогічний шлях нашого земляка-історика Федора Григоровича Турченка. Він у подальшому пошуку.

О.КОЗИР.