З 1 січня 2026 року в Україні суттєво змінилися підходи до інтеграції осіб з інвалідністю на ринку праці. Законодавчі оновлення спрямовані не лише на контроль за виконанням нормативів, а й на створення реальних умов для інклюзії.
Відтепер процедура взаємодії бізнесу з державними органами стала динамічнішою. Основні нововведення включають:
Кількість обов’язкових місць для працевлаштування залежить від чисельності штату та сфери діяльності підприємства:
| Кількість працівників (середньооблікова за квартал) | Встановлений норматив |
| Від 8 до 25 осіб | 1 робоче місце |
| Понад 25 осіб | 4% від середньооблікової чисельності |
| Спеціалізовані заклади (охорона здоров’я, реабілітація, соцпослуги) | 2% від середньооблікової чисельності |
Важливо: Норматив вважається виконаним навіть при скороченому або неповному робочому часі, якщо це зумовлено “розумним пристосуванням”, а заробітна плата при цьому залишається вищою за мінімальну.
Одним із ключових термінів оновленого законодавства є «розумне пристосування». Це означає, що роботодавець зобов’язаний адаптувати робочий простір під потреби конкретного працівника.
Що це передбачає на практиці?
Відповідно до ст. 172 КЗпП України, роботодавець на прохання працівника з інвалідністю зобов’язаний встановити неповний робочий день/тиждень та створити пільгові умови праці згідно з медичними рекомендаціями.
Держава посилює фокус на реальну інклюзивність. Нові правила стимулюють бізнес не просто «тримати трудову книжку», а забезпечувати безпечні умови, гідну оплату та можливість кар’єрного зростання для кожного, незалежно від стану здоров’я.
деталі: Державна служба України з питань праці –