Схема «Зроблено в Білорусі»: як режим Лукашенка допомагає Кремлю грабувати українські надра

Білорусь разом із Росією бере активну участь у масштабному розкраданні та незаконному вивезенні агропродукції з тимчасово окупованих територій (ТОТ) України. Використовуючи прогалини в міжнародному законодавстві, режим Лукашенка став «пральною машиною» для легалізації вкраденого українського збіжжя.

Мільйонні збитки та тіньовий експорт

За наявними даними, лише протягом 2025 року з окупованих регіонів України було незаконно вивезено понад 2 мільйони тонн зернових культур. Росія не лише інтегрує цей ресурс у власну експортну систему, а й активно залучає білоруських партнерів для обходу міжнародних санкцій.

Слід білоруських силовиків: розслідування BELPOL

Згідно з даними розслідування об’єднання колишніх білоруських силовиків BELPOL, ключову роль у цих схемах відіграють структури, пов’язані з колишнім очільником МВС Білорусі Володимиром Наумовим.

Схема працює наступним чином:

  1. Вивезення: Ріпак та соняшник транспортуються з окупованих територій України до Білорусі.
  2. Змішування: На білоруських підприємствах крадену українську сировину змішують із місцевою.
  3. Легалізація: Продукція отримує маркування «Зроблено в Білорусі» та безперешкодно виходить на міжнародний ринок.

Важливо: Наразі в санкційних пакетах відсутня пряма заборона на імпорт агропродукції з Білорусі. Це дозволяє поплічникам режиму заробляти мільярди на перепродажі вкраденого.

Чому це стосується кожного?

Купуючи сільськогосподарську продукцію під білоруськими брендами, міжнародні споживачі та бізнес ризикують стати співучасниками воєнних злочинів. Фактично, кожна придбана тонна такого «насіння» опосередковано фінансує агресію РФ та підтримує життєздатність режиму Лукашенка.

Раніше ми вже повідомляли про те, як Кремль інтегрує українське зерно у свою державну систему, намагаючись приховати сліди мародерства. Залучення Білорусі — це лише черговий етап гібридної економічної війни проти України.

Джерело: Центр протидії дезінформації

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *