Сказ – це гостре інфекційне захворювання тварин і людини, спричинене нейротропним вірусом сказу. При відсутності своєчасної екстреної вакцинації є загрозливим для життя.
Причини сказу і шляхи передавання інфекції
Джерелом вірусу сказу є дикі та свійські хижі тварини. Людина може заразитися сказом від інфікованої тварини через:
– укус;
– подряпину та мікро ушкодження шкіри;
– потрапляння зараженої слини на слизові оболонки.
У контактний спосіб людей найчастіше інфікують коти й собаки, а в дикій природі – лисиці та вовки. Особливу небезпеку становлять безпритульні тварини, зокрема собаки, для яких укус є інстинктивною реакцією для захисту території, членів зграї або здобуття їжі.
Якщо вас укусила чи лизнула безпритульна або дика тварина, негайно зверніться до закладу охорони здоров’я – антирабічна вакцина запобігає виникненню захворювання у 96–99% випадків.
Симптоми сказу
У людини інкубаційний період сказу, як правило, триває 1- 6 місяців.
Початкові симптоми сказу – підвищення температури та біль, відчуття поколювання чи печіння у місці пошкодження. У процесі поширення вірусу центральною нервовою системою розвивається прогресивне смертельне запалення головного і спинного мозку.
Симптоми сказу у тварин: млявість, відмова від їжі, сильна слинотеча, несподівана зміна поведінки – агресія чи навпаки підвищена ласкавість.
Профілактика сказу дуже важлива. Для цього потрібно:
Якщо вже тварина вас вкусила чи обслинила (особливо дика чи безпритульна):
Перша медична допомога після укусу
Ретельно промийте рану протягом щонайменше 15 хвилин мильною водою, дезінфектантами або іншими засобами (70%-м спиртом або 5%-м розчином йоду), що нейтралізують вірус. Після чого обов’язково зверніться до лікаря.
Пам’ятайте, зволікання може коштувати вам життя!
Сказ – вкрай небезпечна хвороба
Щоб захиститись від захворювання, необхідно дотримуватись таких правил:
3. Виконувати правила та норми утримання домашніх тварин і поводження з ними.
4. Не вбивати здорових на вигляд тварин, які нанесли укуси та інші пошкодження, а терміново викликати спеціалістів ветеринарної медицини для проведення спостереження протягом 10 днів.
5. У разі укусу домашньою твариною, з’ясовувати ім’я її господаря та адресу. Це допоможе встановити за твариною ветеринарний нагляд та уникнути щеплень.
6. Рани, подряпини від укусів негайно промити теплою кип’яченою (або проточною) водою, бажано з господарським милом. Краї рани обробити 70% спиртом чи 5% настоянкою йоду та накласти стерильну пов’язку. Негайно звернутися за медичною допомогою до травматологічного пункту для проведення антирабічного щеплення чи терапії.
7. Пошкоджений одяг, в який була одягнута людина під час укусу, обробити гарячою праскою, тільки після цього його можна використовувати.
8. Уникати контактів з бездомними та дикими тваринами.
9. Вживати заходів з недопущення диких хижаків до тваринницьких ферм та інших місць розташування свійських тварин;
10. Мисливцям та працівникам лісового господарства під час зняття шкіри з вбитих диких тварин необхідно користуватися гумовими рукавичками, після чого, не знімаючи їх, вимивати руки у дезінфекційному розчині.
11. Інформувати працівників державної служби ветеринарної служби про незвичайну, нетипову поведінку тварин.
Пам’ятайте, зволікання може коштувати вам життя!
Сумське районне управління Головного управління
Держпродспоживслужби в Сумській області
Телефони для довідок (05459) 7-13-64, 050-064-94-14, 098-706-75-24
🙏