Скромний, навіть сором’язливий юнак стрункої статури з неймовірним бажанням одягнути однострій у свої 20 років «штурмував» райвійськкомат. Проте військово-лікарська комісія зруйнувала мрії хлопця, визнавши його обмежено придатним до військової служби. Альтернативою строковій службі для краснопільчанина Сергія Буртного став захист Батьківщини за контрактом із ЗСУ впродовж 2016–2018 років.
Через десять років — знайома усмішка на фото із соцмережі. Усмішка постаті в «пікселі»…
«Ще десять років тому я мав велике бажання продовжити військову службу. У 2017 році здобув військово-облікову спеціальність 124 (водій БРДМ). Мріяв про військову кар’єру… — починає розповідь Сергій. — Але все ж ті медичні обмеження… У 2018-му мене було демобілізовано».
Різними шляхами водило життя Сергія. Спочатку працював рамщиком на одному з місцевих підприємств, далі — будівництво. Але у 2022-му чоловік просто не міг стояти осторонь, коли ворог ступив на нашу рідну землю.
«Я став волонтером. Приєднався до своїх товаришів в одній із громадських організацій, — продовжує “Бариста”. — До речі, саме там я і отримав свій позивний. Виконував різну роботу на пункті фільтрації, що функціонував на базі нашого колишнього ПТУ-43. Зустрічав людей безпосередньо у Покровці. Готував чай, каву, спілкувався, вносив записи до журналів. Доводилося й виходити до кордону…»
Саме в цей час Сергій зустрів свою майбутню дружину Катерину. На сьогодні вони вже два роки як подружжя, а Сергій уже майже рік — водій-хімік відділення хімрозвідки 160 ОМБр.
«Моя родина з початку війни переїхала на Західну Україну. Я залишався працювати, — веде далі Сергій. — Коли ворожі снаряди вщент знищили гуртожиток училища, я залишився без роботи. То був березень 2025-го року. Ще до травня перебував у Краснопіллі, намагався бути корисним. Потім поїхав до рідних у Тячівський район Закарпатської області».
За новим місцем проживання Сергій теж не цурався роботи: працював на пилорамі, був поруч із родиною. А 17 серпня 2025 року Сергій Буртний був мобілізований до Збройних сил України. Потрапив у підрозділ, де міг принести найбільше користі. Саме це і було мрією «Баристи».
«Хімічна розвідка — це комплекс дій для швидкого виявлення хімічної та радіаційної загрози, — розповідає про свою службу Сергій. — Вона дозволяє вчасно виявити отруйні, високотоксичні або радіоактивні речовини у повітрі, воді, на місцевості, техніці та різних об’єктах, щоб оцінити рівень небезпеки. Мій підрозділ наразі перебуває на Покровському напрямку. Я не беру участі безпосередньо в боях, але свою роботу вважаю не менш важливою. Я там, де мене потребує Батьківщина сьогодні і це для мене найголовніше», — усе з тією ж сором’язливою юнацькою усмішкою завершує розповідь змужнілий солдат «Бариста».
І.ЗАГОРУЛЬКО, газета “ПЕРЕМОГА”
Телефони для довідок (05459) 7-13-64, 050-064-94-14, 098-706-75-24
👍