Після евакуації з Краснопілля медики, як і тисячі жителів громади, були змушені починати все спочатку. Інше приміщення, умови роботи, нове місто. Та головне їм вдалося зберегти колектив і бажання допомагати своїм пацієнтам. Про те, як сьогодні працює Краснопільський центр первинної медико-санітарної допомоги, напередодні Дня медичного працівника ми запитали у директорки закладу Валентини Масалітіної.
— Валентино Михайлівно, вже доволі часу минуло відтоді, як більшість населення Краснопільської громади евакуювалася до Сум, інших районів області та більш безпечних місць. Чи вдалося зберегти колектив і втримати своїх пацієнтів?
— Для нас найважливішим було зберегти людей. І, попри всі труднощі, це вдалося. Колектив у нас в основному залишився, хоча, звичайно, не обійшлося без втрат. Сьогодні Краснопільський центр первинної медико-санітарної допомоги працює в Сумах за адресою: вул. Герасима Кондратьєва, 25, перший поверх. Більшість наших пацієнтів також евакуювалися до обласного центру, хоча чимало виїхали в інші області України та за кордон. Якщо до повномасштабної війни ми мали близько 18 тисяч декларацій, то сьогодні — 10 тисяч. Це цілком зрозуміло: люди облаштовують життя на новому місці, потребують медичної допомоги й укладають декларації із сімейними лікарями там, де вони нині проживають.
— Чи підписують жителі інших громад або районів декларації з краснопільськими сімейними лікарями?
— Нових декларацій поки що небагато. Переважно люди вже мають сімейного лікаря за місцем проживання. Але всіх, хто звертається до нас, ми приймаємо.
— Як зараз влаштована робота Центру? Скільки сімейних лікарів працює?
— У Центрі працюють вісім сімейних лікарів. Усі вони ведуть прийом у Сумах. У закладі створено дві мобільні медичні бригади, які виїжджають у ті населені пункти Краснопільської громади, куди дозволяє дістатися безпекова ситуація, там проводять прийом пацієнтів.
— Хто найбільше допомагає Центру триматися зараз і працювати далі?
— Ми щиро вдячні Краснопільській селищній раді. Це не лише фінансова підтримка. Ми постійно відчуваємо людське ставлення, розуміння і готовність допомогти. Хочу подякувати депутатам, начальникам відділів, старостам, секретарю селищної ради Ірині Юхті — усім, хто підтримує наш заклад у цей непростий час.
— Розкажіть, як діє урядова програма «Доступні ліки» у Краснопільському ЦПМСД?
— Програма «Доступні ліки» активно працює і сьогодні, попри війну. Перелік медикаментів постійно розширюється. Сімейні лікарі виписують електронні рецепти, за якими пацієнти можуть отримати необхідні препарати в аптеках, що співпрацюють із Національною службою здоров’я України у відповідній програмі.
— Як виглядає робоче місце сімейного лікаря та медичної сестри зараз? Чи маєте вже маніпуляційний кабінет? Які щеплення проводяться дітям і дорослим?
— Звичайно, умови зараз не такі, як були у Краснопіллі. Але ми зробили все можливе, щоб люди могли отримувати медичну допомогу.
Облаштовано невеликі кабінети для лікарів, маніпуляційний та щеплювальний кабінети, реєстратуру, кабінет для забору аналізів. Працюємо в тих умовах, які маємо, намагаємося, щоб пацієнти відчували менше незручностей.
Профілактичні щеплення дітям і дорослим проводимо відповідно до календаря щеплень. Необхідні вакцини є в наявності, холодовий ланцюг дотримується.
— Війна і постійний стрес, зрозуміло, позначаються на здоров’ї людей. Чи загострилися хронічні хвороби? Чи побільшало інфарктів, інсультів, звернень через психологічний стан?
— На жаль, так. Постійний стрес впливає не лише на психологічний, а й на фізичний стан людини. Загострюються хронічні захворювання, з’являються нові проблеми зі здоров’ям. Прикро, але ми бачимо й збільшення кількості інфарктів та інсультів. У таких випадках надзвичайно важливим є правило «золотої години», коли людині можна надати кваліфіковану медичну допомогу для збереження її життя та значно зменшити тяжкі наслідки.
— Валентино Михайлівно, можливо, пригадаєте якийсь особливий випадок із теперішньої роботи колективу?
— Попри постійну небезпеку, наша лікарка Галина Григорівна Дяговець і сьогодні виїжджає на прикордоння, щоб надавати медичну допомогу людям, які там залишилися. Кожен такий виїзд — це особливий випадок. Галина Григорівна дуже скромна людина і не любить розповідати і хизуватися своєю роботою.
— Де Ви особисто та Ваші колеги знаходите сили щодня допомагати людям, водночас переживаючи власну евакуацію та невизначеність?
— Нас тримає віра в Перемогу і надія на повернення додому. Ми теж пережили евакуацію, маємо власний біль і тривоги. Але розуміємо, що нашим пацієнтам потрібна підтримка, і це додає сил працювати далі. Ми тримаємося заради своїх рідних, заради наших захисників, яким сьогодні набагато важче. Підтримуємо їх, як можемо, донатимо на різні потреби і дуже сподіваємося, що незабаром настануть мир і тиша.
— Що найперше зробите, коли Центр первинної медико-санітарної допомоги зможе повернутися до Краснопілля?
— Найперше ми повернемося до своїх людей. Відновимо роботу сімейних лікарів у Краснопіллі й одразу повідомимо про це всіх наших пацієнтів. Ми дуже чекаємо того дня.
— Валентино Михайлівно, що побажаєте колегам і пацієнтам напередодні Дня медичного працівника?
— Щиро вітаю колег із професійним святом. Висловлюю вдячність за їх працю, терпіння, людяність і відданість професії. Бути медичним працівником — це справді покликання. Ви допомагаєте людям зберегти найцінніше — здоров’я та довголіття. Нехай усе добро, яке ви щодня віддаєте людям, неодмінно повертається до вас сторицею.
Бажаю всім медикам і пацієнтам миру, міцного здоров’я, витримки, добра і віри.
Спілкувалась О. Кисленко, газета “ПЕРЕМОГА”
На фото Валентина Масалітіна, травень 2025 року
Телефони для довідок (05459) 7-13-64, 050-064-94-14, 098-706-75-24
👍✌️