Україна знову у глибокій жалобі. У різних куточках нашої держави громади на колінах, зі сльозами та військовими почестями зустрічали й проводжали в останню земну дорогу своїх захисників. Свої життя за свободу, незалежність та мирне майбутнє Батьківщини вони віддали під час виконання бойових завдань на Сумщині, зокрема на Краснопільщині.
4 вересня у селі Велика Кам’янка П’ядицької громади провели в останню земну дорогу полеглого захисника Івана Васильовича Вівчарука.
Іван Вівчарук народився 1 жовтня 1981 року та мешкав у Великій Кам’янці. На захист України чоловік став ще на початку повномасштабного вторгнення — був призваний на військову службу 21 березня 2022 року. У званні старшого солдата він служив на посаді стрільця 2-го відділення охорони взводу охорони військової частини А5015. Іван мужньо виконував свій військовий обов’язок і до останнього подиху боронив рідну землю.
Захисник загинув у символічний та водночас трагічний день — 24 серпня 2026 року, у День Незалежності України. Його життя обірвалося поблизу населеного пункту Рясне Краснопільської селищної ТГ Сумської області.
Скорботний кортеж із тілом Героя вирушив із Коломиї та прибув до рідного села 3 вересня. Мешканці П’ядицької громади та односельчани навколішки, з невимовним болем, шаною та вдячністю зустріли захисника, який повернувся додому «на щиті». У глибокій жалобі залишилися дружина, діти, мати, брат, вся родина та близькі.
Путивльська громада схилила голову в глибокій скорботі, проводжаючи в останню путь Захисника України — Апарова Віталія Володимировича.
Віталій народився 12 січня 1983 року. Він став на захист Батьківщини, зі зброєю в руках виконуючи складні й небезпечні завдання як сапер-розвідник.
18 серпня 2026 року під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Новодмитрівка Сумського району Сумської області Віталій загинув, віддавши найдорожче — своє життя — за Україну.
Провести Героя в останню путь зібралися рідні, близькі, друзі, побратими та жителі громади.
«Віталій назавжди залишиться у пам’яті тих, хто його знав, — мужнім Захисником, надійним товаришем, люблячим сином і людиною, яка до кінця залишалася вірною своєму військовому обов’язку», — наголосив тимчасово виконуючий обов’язки міського голови Олександр Литвинов.
Громада висловлює щирі співчуття рідним і близьким Віталія, розділяючи з ними біль непоправної втрати.
2 вересня Лановецька громада провела в останню дорогу 27-річного лейтенанта Віталія Плахотного із села Молоткова.
Віталій народився у Львові, а згодом разом із сім’єю переїхав до Молоткова — рідного села своєї матері. У його характері поєднувалися сила, відповідальність та виняткова доброта. Він мав глибоку освіту: здобув ступені бакалавра й магістра з англійської філології, а також магістра з німецької філології та менеджменту. Закінчивши кафедру військової підготовки при Кам’янець-Подільському національному університеті ім. І. Огієнка, отримав первинне військове звання офіцера запасу.
Музика та збереження українських традицій були важливими частинами його життя. Віталій грав на бас-гітарі, електрогітарі та барабанах у складі гурту «Granbny Band», писав власні пісні. Окрім цього, він був багаторазовим чемпіоном змагань і кандидатом у майстри спорту з рукопашу «СПАС», суддею ІІ категорії та рефері змагань з історичного фехтування, проводив патріотичні вишколи для молоді.
12 жовтня 2025 року Віталій долучився до лав Збройних Сил України. Воював під псевдонімом «Бас». Виконував бойові завдання самовіддано, неодноразово надавав медичну допомогу пораненим побратимам на найважчих ділянках фронту, за що був нагороджений відомчою медаллю ГУР МО України. Понад усе любив маму, дружину Вікторію та очікував на народження дитини.
На превеликий жаль, 24 серпня 2026 року Віталій загинув під час виконання бойового завдання в районі н. п. Великий Прикіл Сумської області (Краснопільська ТГ). Тепер він поповнив лави небесного війська поруч із своїм дядьком Олегом Плахотним, який поліг за Україну 5 квітня 2024 року.
Прощання відбулося з усіма військовими почестями. Під звуки Державного Гімну України та військовий залп матері полеглого воїна вручили Державний Прапор як символ Батьківщини, за яку її син віддав життя.
Схиляємо голови у глибокій скорботі. Вічна пам’ять і шана Героям, які віддали життя за Україну!
Телефони для довідок (05459) 7-13-64, 050-064-94-14, 098-706-75-24
😪🙏