Ціною власного життя: захисників України з Краснопільщини нагороджено високими державними відзнаками

Україна платить непомірно високу ціну за свою незалежність, свободу та право жити на власній землі. Указами Президента України наших земляків, які до останнього подиху боронили Батьківщину від російських окупантів, посмертно відзначено високими державними нагородами.

Подвиг кожного воїна — це неоціненний внесок у нашу спільну Перемогу. Ми не маємо права забувати, якою ціною виборюється кожен метр рідної землі, і наш святий обов’язок — берегти пам’ять про кожного Захисника.

Ціною власного життя: захисників України з Краснопільщини нагороджено високими державними відзнаками

Орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно) нагороджено:

  • Атамуратов Олексій, солдат
  • Байдак Олександр, солдат
  • Білан Олександр, молодший сержант
  • Бірюков Владислав, молодший сержант
  • Бондар Олександр, солдат
  • Бородін Сергій, солдат
  • Васильченко Денис, солдат
  • Гладілін Андрій, солдат
  • Кочура Олександр, солдат
  • Крикун Олександр, солдат
  • Нечипоренко Віталій, солдат
  • Огородніков Олександр, солдат
  • Пушкалов Андрій, старший солдат
  • Сидоренко Ігор, солдат
  • Улізко Максим, солдат
  • Хуссейн Фарид, сержант
  • Черемісін Олександр, солдат
  • Чубур Денис, солдат
  • Шатрюк Денис, солдат

Медаллю «Захиснику Вітчизни» (посмертно) нагороджено:

  • Онопко Володимир, молодший сержант

Медаллю «За військову службу Україні» (посмертно) нагороджено:

  • Мірошниченко Сергій, молодший лейтенант

Незагойний біль Краснопільщини: історії трьох Героїв-земляків

Серед відзначених воїнів — троє Героїв, чиї долі тісно пов’язані з Краснопільщиною. Вони мали різні професії, мрії та плани, але їх об’єднала єдина мета — захист рідної домівки.

Олександр Кочура: «Хто як не ми?»

32-річний розвідник-сапер взводу інженерної розвідки інженерно-саперної роти Сухопутних військ ЗСУ Олександр Кочура загинув 2 червня 2025 року в районі села Зелений Кут Волноваського району Донецької області.

Родина Олександра походить із Миропілля, де війна вже знищила їхній дім, змусивши сім’ю переселитися до Сум. Не ставши кадровим військовим у цивільному житті, Олександр після мобілізації одразу рішуче став до лав ЗСУ зі словами: «Хто як не ми?». На службі він знайшов своє покликання та планував у майбутньому здобути офіцерське звання лейтенанта.

Того фатального дня бойова група виконувала складне завдання з облаштування невибухових загороджень під обстрілом ворожих FPV-дронів. Отримавши важке поранення, Олександр разом із побратимами був евакуйований, проте повторний удар FPV-дрона по автомобілю евакуації забрав життя всієї групи. Довгі п’ять місяців воїн вважався зниклим безвісти, і лише 5 листопада Сумська громада провела Героя в останню путь у Свято-Георгіївському храмі. У воїна залишилися дружина, маленький син, батьки та сестра.

Олександр Крикун: вірність присязі до останнього подиху

Житель села Чернеччина Олександр Іванович Крикун віддав своє життя, захищаючи суверенітет та територіальну цілісність України на найгарячіших ділянках фронту.

Молодший сержант загинув 16 вересня 2025 року під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Миколайпілля Краматорського району Донецької області. Його самопожертва, виняткова мужність та патріотизм є прикладом справжньої вірності своїй землі. Подвиг Олександра Крикуна назавжди закарбований у літописі боротьби українського народу.

Вічна пам’ять і шана Захисникам України!

Коментарі

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *