Україна тримається на плечах тих, хто в найнайважчі часи без вагань зробив вибір — захищати рідну землю. Одним із таких безстрашних воїнів став Олександр Олександрович Бойко. Рідні, побратими та громадськість звертаються до Президента України з проханням присвоїти йому найвище державне звання — «Герой України» (посмертно).
Він не був професійним військовим, але став професійним захисником, для якого честь, обов’язок та любов до Батьківщини виявилися дорожчими за власне життя.
З початком повномасштабного вторгнення російської федерації, у березні 2022 року, Олександр Бойко прийняв свідоме й тверде рішення. Не маючи жодного попереднього військового досвіду, він став до лав Державної прикордонної служби України (військова частина 9953) в Сумській області.

Завдяки своїй наполегливості, залізній дисципліні та щирій відданості українському народові, Олександр швидко здобув авторитет серед командування та побратимів. Він пройшов шлях від звичайного військовослужбовця до старшого сержанта. За лідерські якості, високий професіоналізм та вірність обов’язку вже посмертно йому було присвоєно звання Головного сержанта.
Олександр неодноразово демонстрував мужність у найгарячіших точках. У березні 2025 року, під час виконання надскладного бойового завдання на Курському напрямку, воїн отримав поранення.
Проте навіть підірване здоров’я не змогло зупинити прикордонника. Пройшовши лікування та виснажливу реабілітацію, Олександр не скористався можливістю залишитися в тилу. Він повернувся на передову до своїх побратимів, аби продовжити боротьбу проти російських окупантів.
18 березня 2026 року став трагічним і водночас героїчним днем. Під час виконання чергового бойового завдання в районі населеного пункту Рясне Сумського району Сумської області Олександр Бойко разом із побратимами прийняв удар ворога.
Стримуючи наступ окупаційних військ, Головний сержант Бойко бився до останнього. Ціною власного життя він виконав військовий обов’язок, захистив товаришів по зброї та залишився вірним присязі українському народові до кінця.
«Бойко Олександр Олександрович — це втілення справжнього патріотизму, незламності та самопожертви. Його подвиг не має бути забутим. Він віддав усе, що мав, заради того, щоб жили ми».
Історія Олександра Бойка — це історія про відвагу, яка заслуговує на найвище державне визнання. Присвоєння звання «Герой України» (посмертно) — це найменше, що держава та суспільство можуть зробити для вшанування пам’яті цього відважного прикордонника.
Кожен ваш голос у петиції — це вияв вдячності Герою за мирне небо над нашими містами та данина поваги його родині.
Вічна пам’ять і слава Герою України! Підтримайте петицію!
🙏💔