9 вересня — дата, сповнена болю та глибокої шани. Сьогодні минає два роки з дня, коли під час виконання бойового завдання за волю та незалежність України загинув відважний воїн, командир відділення, старший розвідник-снайпер 152-ї окремої єгерської бригади імені Симона Петлюри Костянтин Олександрович Кучменко.
Шлях від хлібороба до захисника Костянтин народився 30 серпня 1981 року в селі Покровка на Сумщині. Після закінчення Покровської середньої школи у 1996 році здобув професію механізатора у Краснопільському ПТУ №43. Провівши строкову службу, у 2000 році повернувся до рідного села, де шість років віддано працював на землі.

У 2006 році разом із дружиною переїхав на Житомирщину — до села Мала Глумча Звягельського району. Разом вони виховували двох синів, Назарія та Давида. Для рідних, друзів та односельців Костянтин завжди залишався прикладом працьовитості, щирості, доброго гумору та безмежної любові до сім’ї.
Воїн із великим серцем У листопаді 2023 року Костянтин став до лав Збройних Сил України. Після проходження підготовки служив у розвідувальному відділенні 152-ї окремої єгерської бригади. Воїн сміливо виконував найскладніші бойові завдання на Курщині та Донеччині, закриваючи собою побратимів і рідну землю.
9 вересня 2024 року під час жорстокого бою поблизу міста Новогродівка Покровського району Донецької області життя 43-річного захисника трагічно обірвалося.
Вічна шана та пам’ять Hero У Костянтина залишилися дружина, сини та родина. За вірність військовій присязі та мужність воїна посмертно відзначено нагородою Ємільчинської селищної ради «За заслуги перед Ємільчинською громадою». Спочиває Герой на кладовищі в селі Велика Глумча.
Подвиг Костянтина Кучменка назавжди закарбований у літописі нашої боротьби. Схиляємо голови перед світлою пам’яттю Захисника та висловлюємо щирі співчуття рідним.
🙏