Незважачи на складнощі нашого життя в умовах воєнного часу, ми хочемо розповісти про одну з багатьох історій, коли до системи безоплатної правової допомоги звертаються постраждалі від домашнього насильства.
Якось до Краснопільського бюро правової допомоги звернулася жінка за правовою допомогою. Її питання стосувалося правового захисту, як потерпілої від домашнього насильства. В юридичній практиці до такої потерпілої особи застосовується термін «жертва». Психологічний стан жінки був пригнічений. З рис її обличчя явно було видно, що людина страждає і не може дати собі ради, як діяти в такому випадку. З розповіді жінки стало відомо, що вона виховує трьох дітей, двоє з яких є неповнолітніми. Так склалося в житті людини, що вона вже мала другий шлюб. На протязі тривалого часу чоловік застосовував до дружини психологічне та фізичне насильство, та навіть пригнічував стан всієї родини – її бабусі, матері та дітей. Разом з тим, сам вів «вільний» стиль життя та мав стосунки з іншою жінкою. Коли вона зверталася за допомогою до поліції, то прийняті поліцією заходи не були настільки дієвими, щоб забезпечити гідне життя її сім’ї.
Таким чином, вся сім’я нашої клієнтки опинилася в колі психологічного тиску «кривдника».
Жінка прохала допомогти їй у забезпеченні безпеки як її самої,так і членів родини, вирішити та надати правову допомогу щодо розірвання шлюбу з кривдником та подальшого позбавлення його батьківських прав та стягнення з його аліментів на утримання спільної дитини.
Зауважимо, що поведінка особи, яка здійснює психологічне та фізичне насильство над «жертвою», не що інше, як – «домашнє насильство».
Перше за все, ніж продовжити подальший опис цієї історії, яка закінчилась позитивно для нашої клієнтки, ми надамо Вам наступну інформацію.
Що ж таке « домашнє насильство» і яка відповідальність за його вчинення ?
Домашнєнасильство – діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім’ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім’єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь (стаття 1 Закону України “Про запобігання та протидіюдомашньомунасильству” (далі – Закон).
Статтею 126-1 Кримінального кодексу України домашнє насильство визначене, як умисне систематичне вчинення фізичного, психологічного або економічного насильства щодо подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах, що призводить до фізичних або психологічних страждань, розладів здоров’я, втрати працездатності, емоційної залежності або погіршення якості життя потерпілої особи. За вчинення домашнього насильства винна особа караєтьсягромадськими роботами на строк від 150 до 240 годин, абоарештом на строк до шести місяців, абообмеженнямволі на строк до п’ятироків, абопозбавленнямволі на строк до двохроків.
Домашнє насильство, у свою чергу, поділяється на такі види:
| Важливо! Урядова “гаряча лінія” 15-47, де надаються інформаційні, психологічні та юридичні консультації чоловікам та жінкам, які постраждали від домашнього насильства, насильства за ознакою статі, насильства стосовно дітей, або з питань загрози вчинення такого насильства, а також надається психологічна допомоги потерпілим від домашнього насильства жінкам, чоловікам, дітям. |
Постраждалимивіддомашньогонасильстваможуть бути:
Дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству поширюється також на інших родичів, інших осіб, які пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки, за умови спільного проживання.
Суб’єкти, якіздійснюють заходи у сферіпротидіюдомашньомунасильству
Закон України “Про запобігання та протидію домашньому насильству” у своїх нормах чітко визначає перелік суб`єктів, які наділені відповідними повноваженнями для захисту осіб, які постраждали від домашнього насильства.
Ними є :
Пунктом 13 частини 1 статті 14 Закону України «Про безоплатну правову допомогу» визначена категорія осіб, які мають право на безоплатну вторинну правову допомогу, до якої відносяться особи, які постраждали від домашнього насильства або насильства за ознакою статі, – на всі види правових послуг, передбачені частиною другою статті 13 цього Закону,а це:
1) захист;
2) здійснення представництва інтересів осіб, що мають право на безоплатну вторинну правову допомогу, в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами;
3) складення документів процесуального характеру.
Слід акцентувати увагу на тому, що до «кривдника» можуть бути застосовані спеціальні заходи щодо протидії домашньому насильству, до яких належать:
Саме враховуючи зазначене і було прийняте рішення про надання безоплатної правової допомоги нашій клієнтці.
Згідно розробленого алгоритму дій вона повторно письмово звернулася із заявою до органів поліції щодо притягнення «кривдника» до відповідальності за такі дії. Паралельно цьому жінка за нашою допомогою звернулася до суду з питанням щодо винесення до «кривдника» обмежувального припису, який би забороняв особі перебувати разом з нею та членами родини в одному житловому приміщенні, забороняв здійснювати телефонні розмови та обмежив спілкування.
Іншим узгодженим з клієнткою заходом було прийнято рішення про подання до суду позову щодо розірвання шлюбу з її чоловіком та подальше позбавлення його батьківських прав і стягнення аліментів на дитину.
Після тривалого розгляду справи клієнтка домоглася як правової допомоги, так і власної життєвої, оскільки позбулася «кайданів» домашнього насильства.
Приємно відчувати, коли згодом, зустрічаючись на вулиці з нею, бачиш радісні очі жінки, сповненої гідності, надії та натхнення на подальше людське життя.
«Ви знайшли ключик для того, щоб розірвати «кайдани», в яких перебували всі члени моєї родини», – бадьоро говорить жінка при зустрічі.
Краснопільське бюро правової допомоги