ШІ розвивається семимильними кроками. З його допомогою вже можна не лише шукати інформацію, а й писати тексти, ніби ти журналіст, чи музику, немов ти композитор. Та існує зворотний — небезпечний — бік. ШІ використовують, щоб створювати фотографії та відео, дуже подібні до справжніх, і таким чином вводити людей в оману.
Більшість із вас напевне бачила згенеровані ШІ світлини чи ролики, але, можливо, ви навіть не здогадувалися про це. У чому криється їхня небезпека? Як визначити, що саме перед вами: справжнє весільне фото чи згенерований малюнок? І хто та навіщо це робить? Фахівці проєкту Dovidka.info дають відповіді на ці питання.
«Ми одружилися — побажайте нам щастя!», «Шкода, що цей військовий набере менше лайків, ніж якийсь співак», «Сьогодні день мого народження, але мене ніхто не привітав»… Фотографії з такими заголовками й щасливими обличчями заполонили сторінки в соціальних мережах, зокрема у Facebook. На перший погляд вони виглядають подібними до справжніх, та, якщо придивитися, відмінності таки помітні.
На обох фото нібито щаслива пара щойно одружених людей. От якщо тільки уважно придивитися, то легко можна помітити ознаки, що одна світлина є несправжньою.
То в чому небезпека?
Безвинні, на перший погляд, зображення насправді можуть нести небезпеку. Наприклад, як тільки допис отримує реакції та коментарі, його можуть відредагувати до невпізнаваності. Наприклад, світлину з дитиною та написом «Привіт, сьогодні день мого народження, і мене ніхто не привітав» можуть замінити на публікацію зі словами «Влада здає країну». А там уже стоятиме ваша вподобайка та коментарів буде більше сотні або навіть тисячі.
За допомогою штучного інтелекту генерують не лише фото, а й відео. Робиться це з нуля або береться за основу справжній ролик. Таке відео називається «дипфейком». Створити дипфейк можна з будь-яким політиком, актором, громадським діячем. Для цього спікера можна написати будь-який текст будь-якою мовою, поєднати відео та аудіоряд і представити це відео як правдиву новину. Розпізнати таке псевдовідео можна за такими ознаками:
Один із прикладів дипфейку — це ролик, де нібито «Володимир Зеленський» говорить, що всім українцям, які не виїхали за кордон під час повномасштабної війни, виплатять по 16 тисяч гривень. Це відео поширювалося наприкінці 2023 року й було несправжнім.
Інколи створюють із допомогою штучного інтелекту фото або відео з комерційною або розважальною метою. Але також цим інструментом уміло користується ворог.
Метою такого допису може бути розхитування суспільних настроїв в Україні, підбурювання людей, загравання з проросійськи налаштованими українцями, поширення паніки.
Перед тим, як вірити, проаналізуйте джерело, де ви побачили нібито «сенсаційну» інформацію. Це перевірене медіа чи анонімний канал у соцмережі? Подивіться, які ще новини публікують на цій сторінці. Якщо там поширюють однотипні відео або новини з гучними емоційними заголовками, не варто довіряти такому джерелу. Якщо у фейку йдеться про офіційну особу, перевірте офіційний сайт або сторінку цієї людини / відомства, яким вона керує.
Ще одна ознака фейків — рівень емоційності, що зашкалює. Зокрема, ідеться й про підпис: він маніпулятивний, містить заклик вподобати, прокоментувати чи поширити контент. Наприклад: «Шкода, що цей хлопець збере менше лайків, ніж якийсь там співак» або «Ви бачили, що коїться?! Країну здають!». Брехливі дописи завжди тиснутимуть на емоції й саме так стимулюватимуть вас взаємодіяти. Це дуже грубі маніпуляції, але вони, на жаль, працюють.
Якщо ж ви не можете зорієнтуватися в інфополі, тоді найкращим рішенням буде ігнорувати контент, у якому не впевнені: не коментуйте, не ставте вподобайок, не поширюйте. Щоб перевірити, чи легко вам вдається відрізняти фейк від правди, проходьте тест від Dovidka.info за QR-кодом.
А ЧИ ЗВОРУШУЮТЬ ЖИТЕЛІВ КРАСНОПІЛЬЩИНИ ШТУЧНІ СЛЬОЗИ?
Ми провели опитування серед наших читачів щодо їхньої реакції на пости в соцмережах з фотографіями, згенерованими штучним інтелектом.
Результати показали, що більшість людей (61%) ігнорують такі пости, а 28% їх блокують. Лише 3% активно поширюють такий контент. Цікаво, що 6% користувачів намагаються встановити автора сторінки, а 2% взагалі не стикалися з подібним контентом. Отримані дані свідчать про
те, що українські користувачі стають все більш критичними до інформації, яку вони бачать в соцмережах. Важливо зазначити, що кількість учасників опитування була невеликою, тому результати можуть не бути репрезентативними для всієї аудиторії.
ЩЕ ПО ТЕМІ:
Телефони для довідок (05459) 7-13-64, 050-064-94-14, 098-706-75-24
😕