Тимчасово окуповані території (ТОТ) України — це не просто зони бойових дій, де існує пряма загроза життю від снарядів і мін. Це простір системного терору, де люди щодня стикаються з не менш небезпечними викликами, які мають на меті зламати волю та підкорити населення.
Окупаційна влада агресора використовує цілий арсенал інструментів для встановлення тотального контролю. Серед них:
Окупаційна влада використовує страх і фізичний примус як головну зброю для підтримання контролю. Тих, хто відмовляється підкорятися чи висловлює проукраїнську позицію, карають позбавленням соціальних виплат, роботи, волі або навіть життя. Це цілеспрямована політика, спрямована на повне знищення будь-якого опору.
В умовах окупації критично важливим є розуміння, де закінчуються вимушені дії та починається свідома співпраця з ворогом. Українське право здатне відрізнити ці дві категорії.
Стаття 40 Кримінального кодексу України чітко передбачає звільнення від кримінальної відповідальності за вчинки, які були здійснені особою під безпосереднім впливом фізичного примусу (наприклад, деякі форми примусової праці чи мобілізації без активної участі у бойових діях).
Водночас, кожен, чия провина у свідомій співпраці, колабораціонізмі чи державній зраді буде доведена законним шляхом, неминуче нестиме справедливе та заслужене покарання. Українська держава гарантує справедливість як для тих, хто був жертвою примусу, так і для тих, хто свідомо став на бік ворога.\
Інформація: Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції
Телефони для довідок (05459) 7-13-64, 050-064-94-14, 098-706-75-24
