icon clock04.07.2025
icon eye141
Люди

Чому цьогорічний медозбір на Сумщині під загрозою?

Вже за доброю традицією  з середини травня любителі солоденького, ароматного та корисного медку мали б насолодитись його смаком. Але ж вже початок липня, а вітрини не рясніють цьогорічним медом. І як результат – те, що можна знайти у продажу під маркою «цьогорічний медок» на Сумщині викликає недовіру. Звертаємося за роз’ясненнями до досвідченого бджоляра з Краснопільщини Василя Івановича Свинаренка.

Пане Василю, як ви оцінюєте цьогорічний сезон медозбору в Україні? Чи варто очікувати гарних показників?

На жаль, падіння збору меду буде однозначно, і на це є кілька серйозних причин.

– Могли б ви детальніше розповісти про ці причини?

Звісно. По-перше, зима виявилася важкою для багатьох бджолосімей. За статистикою моїх колег-друзів їхня кількість зменшилась приблизно на 25% після зимівлі. Це вже суттєво впливає на потенційний обсяг меду.

Пане Василю,  як погодні умови вплинули на ситуацію?

Погода цього року взагалі не сприяє нам. Весняні морози під час цвітіння садів завдали величезної шкоди. Сади вимерзли, і акація також сильно постраждала. У нашому регіоні, на мій погляд, зацвіло до 15% акації.

 – А чи є ще якісь фактори, що ускладнюють медозбір?

Так, на превеликий жаль. Основні масиви акації в нашому регіоні знаходяться дуже близько до кордону з російською федерацією. Це створює постійну напругу та ризики для роботи пасічників. Крім того, ріпак вже відцвів, але через холодну погоду та дощі не дав очікуваного врожаю. Загалом, на сьогоднішній день  ніхто з моїх знайомих бджолярів нашого регіону не зміг відкачати мед.

–  Василю Іванович, а шанс скуштувати духмяного липнику Краснопільщині є?

Липа вже відцвітає. На жаль, погодні умови, у час її активного цвітіння, знову були не на нашому боці. До того ж, спостерігалась дивна ситуація – більшість липових дерев чомусь зовсім не мали суцвіть у сільській місцевості, на відміну від міст. У Сумах духмяний аромат і ніжні рясні квіточки тішили містян. Нажаль, мої бджілки так далеко не летять. То ж після цвітіння липи теж немає чого скуштувати з вуликів.

А як щодо інших медоносів? Невже все так безнадійно у цьому році для бджолярів і любителів меду?

 На гречку, у радіусі кілометрів 50, розраховувати не доводиться нашим трудівницям на нектар, а нам на мед . Вся надія лишилась на соняшник. Але ж, постає умова, чи будуть відповідні погодні умови для медозбору у час активного цвітіння соняшника.

Василю Іванович, чи справді погодні умови та близькість до кордону є головними викликами цьогорічного сезону?

Це дійсно найбільші проблеми, з якими ми стикаємося цього року. Пізні заморозки особливо сильно вдарили по двох групах бджолосімей. Перша – це сім’ї, які погано перезимували і були надмірно ослаблені. Зазвичай це пов’язано з проблемами з кліщем  та недостатньою підготовкою до зими. Друга типова група – це бджолосім’ї, які дуже активно стартували через ранню теплу погоду, можливо, навіть занадто теплу зиму. У них з’явилося багато розплоду, але при цьому було обмаль меду.

Чому цьогорічний медозбір на Сумщині під загрозою?

Ранній старт, то завжди проблема? Чому?

 Пилок як джерело білка, бджоли вони могли збирати, тому старт розвитку був. Чим раніше сім’ї починають розвиватися, тим більше у них розплоду. А якщо цей розплід потім страждає від холоду, бджоли змушені будуть його викидати з комірок.

А яким методом, взагалі зігріваються бжділки?

Щоб розплід не замерз, бджоли мусять його обігрівати в період низьких температур. Роблять вони це за допомогою вібрацій – фактично за рахунок тепла, що утворюється в їхньому тілі при розщепленні глюкози. За розплодом в цей час доглядають  бджілки, які пережили зиму. Тривалий обігрів призводить до їхнього передчасного зношування.

Чому медозбір на сумщині під загрозою?

Чи може щось врятувати трудівниць від загибелі?

Турботливий пасічник. Розумієте, під час обігріву розплоду в заморозки бджоли споживають набагато більше корму. А нектару, який є основним джерелом вуглеводів, в природі ранньою весною майже немає. Тому бджоли можуть розраховувати лише на запаси корму у вулику, які залишилися після зими, або на підгодівлю від пасічника. На пасіці все залежить від своєчасного виконання робіт і не лише в сезон медозбору.

Пане Василю. Сподіваємося, що шанувальники меду Краснопільщини все ж посмакують цьогоріч медком з Вашої пасіки.

– І я на це сподіваюся.

Інна Загорулько газета “ПЕРЕМОГА”

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *