Новини Краснопільщини

31.07.2023

850

Люди

СЕРГІЙ КУЦЕРЕНКО: ВІД СЛІДЧОГО ДО
ЮРИСТА ТА ТАЛАНОВИТОГО ПОЕТА

Краснопільщина налічує безліч талановитих людей, які змінюють світ навколо нас. Одним із таких яскравих представників є Сергій Куцеренко, чия кар’єра почалася як слідчого, але згодом вилилася в успішну правову практику та навіть поетичний талант. 31 липня Сергій Юрійович святкує свій 60-річний ювілей, а оскільки чоловік є не лише шанувальником нашої газети, а ще й дописувачем на
правові теми, ділиться власними віршами, тож і ми вирішили зробити йому невеличкий подарунок
до ювілею, підготувавши цей матеріал.

СЛІДЧИЙ
Між тим цей матеріал міг називатись і по іншому, наприклад «Від залізничника до талановитого поета» або «Від електромеханіка до талановитого поета», та долю, як відомо, не обдуриш.

-Після закінчення Угроїдської середньої школи вирішив спробувати свої сили і вступити до Харківського інституту залізничного транспорту, але не вистачило кілька балів, тож обмежився Харківським електро-механічним технікумом транспортного будівництва, – розповідає Сергій Юрійович. – А потім була строкова служба на сумнозвісному Семипалатинському ядерному полігоні. Після звільнення у запас вирішив все ж втілити в життя давню мрію і здобути вищу освіту, обравши Харківський юридичний універсистет ім Ярослава Мудрого, після закінчення якого прийшов працювати на посаду начальника слідчого відділу в місті Тростянець, де трудився двадцять років, потім, у 2012 році, перейшов в управління юстиції Тростянецького району, а
з 1 вересня 2016 року і до сьогодні працюю завідувачем сектором Краснопільського бюро правової допомоги.

Починаючи свою кар’єру як слідчий, він навчався розв’язувати складні справи, аналізувати докази та знаходити юридичні рішення. Цих справ за двадцять років служби було дуже багато, але й сьогодні Сергій Юрійович згадує ті, перші.

-Перша справа, яку довелось розслідувати у якості слідчого – смертельна ДТП. Пригода ця незвична, складна і моторошна, – згадує той свій перший нічний виїзд Сергій Юрійович. – На мотоциклі їхала молода пара, яка того дня подала заяву на реєстрацію шлюбу, а опівночі поверталась додому. В цей час циган на коні перетинав дорогу. Зляканий кінь став дибки і вдарив дівчину в голову, вона загинула на місці. Погодьтесь, незвична пригода. Слідство тривало чотири місяці, за цей час провели безліч слідчих експериментів і експертиз, нелегко було прийняти рішення, все ж вина була обоюдною, обоє учасники ДТП порушили елементарні правила дорожнього руху, вершник не пересвідчився у відсутності транспорту, перед тим, як перетинати дорогу, юнак і його пасажирка їхали без шоломів. Мушу наголосити, що притягнення людини до кримінальної відповідальності для слідчого – це морально важке випробування, треба врахувати, дослідити безліч фактів, доказів, щоб через власні помилки не зламати людині долю.

ПРАВОЗНАВЕЦЬ
Випускник юридичного університету Сергій Куцеренко здобув неперевершені знання, а потім і практичні навички для роботи в правовій сфері. Його старання та професіоналізм не оминуло увагою керівництво Сумського центру з надання безоплатної правової допомоги, його запросили приєднатися до їх команди, зокрема очолити у Краснопіллі новостворене бюро безоплатної
правової допомоги. Саме тут Сергій Юрійович проявив себе як кваліфікований юрист, який завжди на першому місці ставить потреби своїх клієнтів. Він ефективно та професійно вирішує складні правові питання, надає консультації. Тут якнайкраще знадобилась його здатність до логічного мислення, аналітики та справедливості.

-За ці роки до бюро надійшли тисячі звернень, люди звертаються з різними питаннями, – розповідає Сергій Юрійович про свою сьогоднішню роботу, – до війни на першому плані були земельні питання, зокрема щодо оформлення земельних ділянок, права власності, реєстрація договорів між орендарями і орендодавцями тощо. Виїздили в село, проводили правоосвітні заходи, інформували населення про зміни в законодавстві.

Війна внесла корективи в усі сфери нашого життя, тож сьогодні клієнти звертаються за консультаціями щодо відстрочок, звільнення з військової служби, хочу наголосити, що це не якісь
надумані причини, щоб уникнути мобілізації, а цілком реальні ситуації. Наприклад, при мобілізіації в перші тижні, місяці після вторгнення, багато хто пішов служити, хоча мав право на відстрочку, але просто не встиг зібрати і надати до центру комплектування необхідні документи. Також змінюються сімейні обставини, у когось народилась третя дитина, батьки старіють, стають інвалідами і потребують опіки тощо.

За словами Сергія Куцеренка, багато людей звертається до Краснопільського бюро правової допомоги за консультаціями, як зафіксувати воєнні злочини росіян, як отримати гуманітарну допомогу, як компенсувати шкоду, заподіяну російською федерацією. Ця тема для Сергія Юрійовича є особливо болісною і близькою, адже його будинок в Тростянці постраждав від обстрілів в перші тижні війни. «Буде перемога, буде мир, відбудуємось, головне, що родина буквально за день до обстрілу встигла виїхати до Сум, і, врятувалась», – не без оптимізму
зазначає мій співрозмовник.

-За Сергія Юрійовича можу розповідати не одну годину. Рідко знайдеш людину, яка є вірним
другом по життю і прекрасним колегою по роботі, – так характеризує свого колегу Валентина Вікторівна Трошечко, директор Сумського місцевого центру з надання вторинної правової допомоги. – Він умілий організатор, який не потребує вказівок, навпаки, ми більше просимо підтримки у нього, ніж він у нас, він завжди готовий прийти на допомогу колегам, ніколи не залишить в біді своїх клієнтів. Сергій Юрійович наразі один працює в Краснопільському бюро, але інколи за показниками дає фору значно чисельнішим бюро правової допомоги, і не лише нашої області. А щодо його віршів, то постійно слідкую за його творчістю, інколи без сліз читати його
твори неможливо…

ПОЕТ
Та не лише Валентина Вікторівна знаходить вірші Сергія Куцеренка дуже проникливими та неповторними, пересвідчились в цьому і читачі нашої газети. Його вірші викликають емоції, розповідають про почуття, переживання та природу.

Кожен вірш Сергія Куцеренка – це своєрідна маніфестація його душі. Через вірші він висловлює свої думки, споглядає світ навколо себе та оповідає про свої внутрішні переживання. Це не просто послідовність слів -це спосіб виразити свої емоції та описати світ таким, яким він його бачить. Сам Сергій Юрійович каже, що вірші – то доповнення до життя.

-Перші вірші почав писати ще в юності, але серйзно до цього не ставився, просто дарував віршовані рядки друзям, знайомим на дні народження чи родинні свята, – розповідає Сергій Юрійович. – Буває, приходить натхнення, в голові народжуються рядки, а не встиг їх записати – вважай вірш зник назавжди. А я, чесно кажучи, завжди лінувався записувати, тому багато віршів, на
жаль, втрачено. Я дуже люблю поезію Тараса Шевченка, Сергія Єсєніна, Володимира Висоцького, але більш чим впевнений, що ми не знаємо всі їхні твори, адже основна частина врішів багатьох поетів – непублічна, вони пишуть про свої хвилювання, емоції тільки для себе, а не для широко загалу.

Сергій Юрійович не без посмішки розповідає, що в нагоді сьогодні стає мобільний телефон і фейсбук.

Буває, не спиться, тоді беру телефон і записую рядки, які крутяться в голові, відразу поширюю їх, а
вранці правлю помилки чи щось переробляю.

Сергій Куцеренко інтелектуальна та талановита людина, яка поєднує в собі майстерність в юридичній сфері та поетичний дар. Його творчість і помітні успіхи в кар’єрі юриста свідчать про його пристрасність до роботи та бажання зробити світ кращим за допомогою правових інструментів та слова.

Нехай творчість Сергія Куцеренка продовжує надихати і вражати читачів з року в рік, а його робота в правовій сфері принесе добробут та справедливість усім,
хто до нього звертається.
О. МОЦНИЙ, газета “ПЕРЕМОГА”

Страждає Матінка- Земля,
Від куль ночами плаче:
«Хто ж вам навіяв стільки зла?
Я ж злу не вчила, наче…»

Вам дарувала вечори і ночі,
що з зірками,
Зі мною що зробили ви?
Що відбулось між вами?

Не поділили ви мене,
Як ляльку між собою…
Хто сіє зло-той зло й пожне,
Ви граєтесь з війною…

Ну що ж… Прийде вже скоро час,
Набриднуть й мені війни,
Я буду жити, та без вас,
Тоді вас хто обійме?

Вечір літній впадає у ніч,
І шепоче їй ніжно і тихо:
«Ти до себе, кохано, поклич,
Я прийду, я вже всіх заколихав…»
І навіяв всім спокій і сон,
Зупинив над ставком білі хмари,
Заспіваємо ми в унісон
Пісню в ніч під плакучу гітару…
Про Любов, про надію і мрії,
Про печаль, про щасливе життя,
І нехай бачуть всі хмари білі,
Як розквітне наш ранок-дитя…
Подарує він Сонце у небі,
Засміється на обрії вмить,
Не сумуй, моя нічка, не требаПісля нас знов прокинеться світ…

Поросли тут поля бур’янамиНа кордоні не сіяли хліб…
А від вирв ворогів лише ямиТо ненависті вашої слід..
І не грім будить нас на світанку,
І не дзвони у храмі – ні! Ні!
То стріляють гармати і танки,
Що несуть смерть і сум на війні…
Поросли тут поля бур’янами,
Збирати врожай вже пора…
Пролягла тут межа поміж нами,
Наче прірва чи чорна діра.