Краснопільчанин Артем Андрійович Пелех у 2013 змінив роботу викладача Краснопільського ПТУ на професію пожежного-рятувальника. Прийшовши до частини рядовим бійцем, він вже більше шести років є одним із командирів відділення 4 державної пожежно-рятувальної частини (смт Краснопілля Сумського району) 1 державного пожежного-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Сумській області. Має звання головного майстер-сержанта. У підпорядкуванні А.Пелеха троє бійців – два пожежні-рятувальники і водій.
Артеме, де вчилися професії пожежного-рятувальника?
Як і всі пожежні рятувальники проходив тримісячні спеціальні курси у Сумах.
Які ваші обов’язки на надзвичайній ситуації?
Як командир відділення – керую його роботою. Перше, що робимо – відключаємо будівлю від енергопостачання, газопостачання, далі діємо за вирішальними напрямками, перше – це рятування людей, потім гасимо пожежу, враховуючи фактор, що загрожує пожежі.
Часто у розмовах пересічні громадяни розповідають, що пожежна машина приїздить на пожежу без води, або з дуже малою її кількістю. Поясните чому склалося у людей таке хибне враження?
Дійсно, такий міф існує. У нашій частині дві пожежні машини, одна з цистерною для води на 2350 літрів, друга новіша, об’ֹємом 2 тони. При роботі з одним стволом машини води вистачає на 10,5 хвилин гасіння, якщо підключаємо два ствола, тоді на 5 хвилин. А 5 хвилин на пожежі, це дуже мало, вони «пролітають» дуже швидко. Також має значення інтенсивність подачі води. Тож іноді людям здається, що пожежні хвилину чи дві попрацювали і поїхали знову на заправку.
У інших частинах, наприклад у Сумах, є машини з 4, 8-тонними цистернами, але в нас тільки такі.
Чи відбувається підвищення кваліфікації у пожежних-рятувальників?
Так, це перепідготовка, або підвищення кваліфікації. Її проходять усі пожежні-рятувальники. Є відповідний графік, згідно з ним їздимо на курси.
Коли проходили курси, разом з Вами жінки пожежні-рятувальниці навчалися?
Ні. Серед пожежних-рятувальників були лише чоловіки. Хоча в Україні є жінки, які працюють у службі – радіотелефоністки, інспекторки, працівниці кадрів, начальниці караулів. На Сумщині бійців-жінок чи начкарів ще немає.
Артеме, чим зайнятий особовий склад, коли немає викликів?
Ми навчаємося протягом року, у нас кожен день є фізична підготовка і тактична підготовка. Займаємося на свіжому повітрі, розписані вправи на кожен день і тактичні вправи з автомобілем, одягання хімічних костюмів, постановка автомобіля на гідрант, подача від нього рукавів і т.ін.
Як забезпечені пожежні-рятувальники частини індивідуальними засобами захисту?
Забезпечені на 100 відсотків. Маємо наш професійний захист пожежного-рятувальника: (бойовки, краги, взуття) і на час війни бронезахист, яким теж забезпечені на 100 відсотків.
Змінилася Ваша робота з початком повномасштабного вторгнення?
Стало в рази небезпечніше. Головне і найгірше – обстріли. Раніше ми знали, що слідкуємо тільки за пожежею, що маємо дотримуватися техніки безпеки на пожежі.
Зараз треба слідкувати ще й за тим, чи не прилетить повторно туди, де гасимо пожежу.
Артеме, у Вашій службовій практиці траплялися трагічні випадки?
Так, на жаль, це випадки на пожежах. Звісно, сама пожежа – нічого хорошого, це
завжди біда, а коли на ній гинуть люди це найстрашніше. Один із останніх випадків
був на початку вересня, коли у Краснопіллі під час ворожого авіаудару загинула жінка.
Наш караул був у резерві, їхали на подію другою машиною…
Ще один випадок закінчився позитивно. Цього року також у Краснопіллі палав будинок, у ньому знаходилася жінка. Пожежний-рятувальник Євген Бондаренко з мого відділення виявив її першим, витягнув на свіже повітря, надали медичну допомогу, вона лишилася жива.
Мали виклики не пов’язані із пожежами?
Звісно, бували й інші ситуації. З колодязя людей витягували, слава Богу всі живі, вчасно врятували. Дерева через стихію падають – випилюємо, швидкі допомоги, автобуси з людьми витягували із заметів. Стосовно собак, щоб дістати її із ями, треба довідку, що вона не скажена, у безпритульної собаки її немає. Тому діємо за ситуацією. Також у колег був випадок, телефонували, що у будинку змія, але не пам’ятаю чим це закінчилося. Чи вигнали її, чи сама втекла. Можливо, приїхала сумська спеціальна служба по вилову змій.
По складності пожежі можна розділити?
Так. Невеликі загоряння – це приїхали і відразу загасили. Якщо пожежа не через обстріли – виїздимо швидко, якщо після ворожих влучань вся інформація і безпекова ситуація перевіряється. А є пожежі, що викликаємо дві, три і більше машин. З останніх великих пожеж – магазин у Краснопіллі, тоді гасили вогонь багато машин.
Поки ми прибули, інші машини приїхали, зараз у зв’язку з війною, через обстріли ми не можемо прибути на надзвичайну подію, поки не перевірять безпекову складову. Так само і на будинок уКраснопіллі, що його обстріляли у серпні, довго не могли виїхати, бо росіяни стріляли з періодичністю у п’ять хвилин, ніхто не знає, куди полетить наступний снаряд, все розтяглося на невизначений час. Тому, на жаль, швидко, як раніше не буде.
Вам подобається Ваша робота?
Так. Хоча у кожній роботі є свої плюси і мінуси. Працювати в училищі з дітьми було цікаво. Тут робота теж захоплююча, але з ризиками для життя, та коли все правильно робити, все вийде так, як треба.
Артеме, маєте родину?
Моя сім’я – дружина і восьмирічний син.
Син знає де тато працює?
Так, пишається тим, що я пожежний-рятувальник. Проводжаючи мене на роботу, каже, щоб був обережним. Син раніше бував у мене на роботі. Як і всім дітям, йому подобається сидіти за кермом у пожежній машині. Також до нас на екскурсії до повномасштабної війни часто у літній період приходили діти із садочків та шкіл. Ми виганяли автомобіль на фасад, розповідали їм хто такі пожежні-рятувальники, що роблять, що є у автомобілях, і на завершення підключали рукав до гідранта і кожному давали спробувати відкрити воду. Діти були у захваті!
Що бажаєте своїм колегам, яким здаєте чергування?
Сухих рукавів. Радісного у нашій службі мало, але без нашої служби ніяк не можна.
Яке для вас гарне чергування?
Без викликів, бо це означає, що у людей все пройшло благополучно.
Дай, Боже, Вам і всім Вашим колегам, міцного здоров’я, сухих рукавів, нехай усі ваші чергування проходять без викликів на надзвичайні ситуації, а у вашому житті будуть лише приємні
події.
Дякую.
Спілкувалась О.КИСЛЕНКО, газета “ПЕРЕМОГА”
Телефони для довідок (05459) 7-13-64, 050-064-94-14, 098-706-75-24
👍
Дякуємо Вам за вашу роботу🤝
Справжні герої
Пожежники-рятувальники Ви найкращі, бажаємо Вам та Вашим родинам міцного здоров’я, невичерпних сил та наснаги, мирного неба над головою. Нехай Ваші очі завжди будуть пильними, а розум – ясний. Хай ангели охоронці оберігають Вас та Ваші родини. Низький Вам уклін.
👍❤️