Новини Краснопільщини

06.04.2024

750

Люди Незабутні імена

🖤💙💛 СИН СВОЄЇ УКРАЇНИ

6 квітня минає рік від дня загибелі на війні хмелівчанина Олександра Михайловича Зеленського. Таким запам’ятали воїна-Героя люди, з якими він жив поряд, працював, ніс війсь- кову службу.

-Олександр Зеленський був дуже гарною людиною, всім допомагав, ніколи й нікому не відмовляв. Я працювала секретарем сільської ради. Пам’ятаю, у 2015 році дали повістки, треба було вручити й Олександру, телефоную йому близько 9 години. Кажу: «Саша, тобі є повістка. Чи не можеш прийти
забрати її?» Він відповідає: «Добре, я протягом дня приїду». Десь об 11-30 він приїхав, з пройденою комісією і на другий день вже пішов в АТО. Оце такий Саша був, поки я думала, як йому вручити повістку, підібрати слова, а він вже й комісію пройшов. Можливо, й були у нього якісь проблеми, але він ніколи не скаржився ні на що, – з жалем згадує про воїна пані Людмила.

-Саша виріс на очах, був найменшим у простій працьовитій сім’ї, рано залишився без батька, його мама Катерина Іванівна – трудівниця, й досі тримає корівок. Дружина Олександра Зеленського – Світлана – солістка вокального колективу «Хмелівчанка», а Саша був незмінним ведучим усіх наших
заходів у сільському будинку культури, він був трішки сором’язливим, людиною, яка на показ
нічого не робила, але за ним ішли, він міг організувати, але старався все робити непомітно.
Він один з найкращих людей, яких я знаю, в селі він нікому не сказав поганого слова, не
задирикуватий, завжди допомагав, відгукувався, завжди з посмішкою. На запитання про погані дні,
він казав: «Всього буває, тільки кому воно треба». Мабуть, Богу Там теж потрібні такі гарні люди.
Зовсім не віриться, що його немає, – з сумом розповідає про свого односельця, колегу по аматорській сцені, Галина Гусєва, директорка Хмелівського СБК.

-До ТОВ «Теплоенерго» Олександр Михайлович Зеленський прийшов на роботу у середині жовтня 2011 року. Він був гарним працівником, позитивною людиною, чудовим організатором, допомагав голові нашої профспілки у всіх святкових заходах. У будь-якому питанні допомагав, в роботі – щоб не сказали, яке б завдання не поставили – зробить все. Працював на тракторі, оператором на котельні, був і на ремонті водопроводу, – з повагою говорить про загиблого колегу Олександр
Михайлович Рожков, головний інженер ТОВ «Теплоенерго». – Трактор ремонтував сам, міг робити зварювальні роботи. Олександр Зеленський у 2015 році був у АТО в десантних військах, а в лютому 2022 року, коли вже йшли російські колони, військкомат у Краснопіллі не функціонував, Олександр
поїхав на Суми і відразу став на захист України, доєднавшись до одного з формувань. Гарний хлопець, справжній чоловік, чудовий господар. Дуже жаль, що він загинув…

-Я мав честь разом з Саньком проходити службу ще в АТО, дуже шкода, що він загинув. Я його пам’ятаю і буду пам’ятати як добропорядного, справжнього побратима і сина своєї України, земля йому пухом. Слава Герою, рідним і близьким мої щирі співчуття. «Зєльоний» живе, поки пам’ятають, а пам’ятати будемо завжди! – написав до нашої газети Володимир, побратим загиблого Олександра Зеленського.

Добра, світла пам’ять про Олександра Михайловича Зеленського, вдячність за його подвиг назавжди залишаться в серцях рідних, односельців, колег, побратимів та усіх, хто його знав. Вічна пам’ять захиснику України!
Підготувала О.КИСЛЕНКО, газета “ПЕРЕМОГА