11 червня у Краснопіллі поховали 17!річного Богдана Гарету, який 3 червня зазнав тяжких поранень
під час ворожого обстрілу Сум. Хлопець помер у лікарні 9 червня. Він став шостою людиною,
яка загинула внаслідок російського обстрілу 3 червня реактивною системою залпового вогню
з касетною частиною.
«За характером був спокійним, ввічливим, лагідним до мами та бабусі. Дуже акуратний, чистюля. Вдома Богдана називали інтелигент.

Найбільше “мамина дитина” серед чотирьох. Закоханий в кулінарію. Мріяв вивчитись на повара та працювати коком на кораблі, щоб подорожувати.
Опікувався сестричкою Сонею, вона в них, серед хлопців, як лялька. Коли вона була маленька, він все їй розчісував кучері та коси плів. Мріяв заробити грошей на кораблі і купити свій дім», – поділилися спогадами сусідка Ольга Гриценко.
«Про Богдана нічого поганого не скажеш, дуже слухняний, дуже гарний хлопець був. На екзамен ішов, він навчався у Сумському міжрегіональному вищому професійному училищі на кухаря-кондитера. І така смерть…», -зі сльозами та болем розповідає про свого племінника дядько Олександр Гарета.
«Богдан був людиною, яка поважала інших, завжди називав мене на «Ви», хоча я від нього не на багато старша. Ми пам’ятаємо його веселим, енергійним хлопцем, він гарно готував. Коли мій син, теж Богдан, останній раз бачився з покійним Богданом у Сумах на його орендованій квартирі, майбутній кухар-кондитер пригощав його власноруч приготованими макаронами та тефтелями. Мій син сказав, що було дуже смачно. Такий спомин залишився про нього…», – говорить Віта Рудика.

«Я була класним керівником Богдана з 5 і до 9 класу. Він надзвичайно добрий, світлий хлопчик, він завжди прагнув до спілкування, у класі мав багато друзів, товаришував як з дівчатами так і з хлопцями. На перервах завжди було чути його сміх, він був життєрадісний, ніколи не пам’ятаю
його у якомусь пригніченому настрої, чи там когось він ображав. Про мого учня Богдана Гарету у мене залишилися лише добрі і щирі спогади. Дуже великий біль для його родини, однокласників… Невимовно жаль, що такі молоді люди гинуть…», – розповіла Олена Бондаренко, вчитель
Краснопільського ліцею №1.
Відспівали Богдана Гарету у Сумській церкві Дванадцяти Апостолів, поховали у рідному Краснопіллі на одному з цвинтарів селища. Царство тобі небесне, Богдане. Висловлюємо щирі співчуття його рідним і близьким.
Записали Інна ЗАГОРУЛЬКО, Ольга КИСЛЕНКО, газета “ПЕРЕМОГА”
💔
Вічна та світла пам’ять хлопцю, земелька пухом ,
Дякую долі, що мені довелося познайомитися з Бодею.. але, нажаль, нам не вдалося зустрітися наживо. Але це були неймовірні три роки.. Світла пам’ять тобі, мій друже 🙏🏼💔
Дякую долі, що мені, довелося познайомитися з Бодею.. шкода, що не зустрілися у реальному житті.. але це були неймовірні три роки.. Світла пам’ять тобі, мій друже 🙏🏼💔