Пам’яті Віталія КУЧМЕНКА
12 травня минув рік, як захищаючи Україну, під час виконання бойового завдання, загинув КУЧМЕНКО Віталій Сергійович. Свій останній бій воїн прийняв неподалік н.п. Писарівка, Сумської області.
Віталій Кучменко народився 15 травня 1992 року в селі Покровка, навчався у місцевій ЗОШ І-ІІ ступенів. Після закінчення школи Віталій здобув професію столяра-зварювальника у державному навчальному закладі “Сумський хіміко-технічний центр ПТУ”.
Після навчання Віталій Кучменко повернувся до рідного села, працював трактористом, вирощував хліб. Коли потрібно було боронити рідну землю, без вагань став на її захист у січні 2023 року.
Спочатку був зарахований до 77 аєромобільної бригади ДШВ, де отримав свій позивний “Грибок”, пізніше – переведений до 33-го окремого інженерного батальйону на пасаду водія-електрика.
Проходив службу на найгарячіших напрямках Донецької, Запорізької, Дніпропетровської областей та брав участь у Курській операції.
Рідні, друзі, односельці, побратими пам’ятають його як добру, чесну, працьовиту людину. Віталій був турботливим сином, гарним татом, люблячим чоловіком, надійним братом, який завжди приходив на допомогу.
«Віталій Кучменко – мій сусід, наші будинки у Покровці стояли напроти один одного. Він на три роки від мене менший, ми все дитинство провели разом. Часто рибалили, Віталя гарно тямив у техніці. Він був добрим хлопцем, готовим прийти на допомогу у будь-який час доби, коли хтось цього потребував. Завжди усміхнений, на позитиві, у будь-якій ситуації знаходив веселу ноту, жартуючи, усім підіймав настрій. Коли Віталій пішов у військо, ми з ним зідзвонювалися, він впевнено говорив: «Так, тяжко, але ми все одно переможемо». Мені до сьогодні не віриться, що його немає… Він скільки пройшов важких напрямків, а на Сумщині загинув…Віталій назавжди у моїй пам’яті…», – говорить друг дитинства Віталій про свого тезку.
«З Віталієм знайомий з лютого 2024 року, служили у одному підрозділі. Він був гарним, добрим хлопцем, який спішив усім допомогти, і це не лише стосовно служби, обов’язків, а по життєвому поняттю. Він був такою людиною, яка ніколи не відмовляла, ніколи нікого не ображала. Служив з ним до вечора його загибелі… Віталія завжди пам’ятатиму, думаю, хлопці, які з ним служили, усі його пам’ятають і будуть пам’ятати», – з сумом згадує Віталія його побратим Віктор.
Віталій Сергійович Кучменко посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня, йому присвоєно звання почесного громадянина Краснопільської територіальної громади.
Назавжди в наших серцях! Вічна пам’ять і слава Герою!
Телефони для довідок (05459) 7-13-64, 050-064-94-14, 098-706-75-24
👍👍👍