Новини Краснопільщини

01.06.2023

977

Незабутні імена

Сьогодні, 1 червня, виповнилося б 28 років Герою Євгенію Башкиру з Осоївки, який загинув 9 липня минулого року у м. Часів Яр

На сьогоднішній день велика кількість людей з мого села Осоївка стали на захист нашої України. Деякі перебувають на передовій, деякі стоять на захисті області та району. Люди з нашого населеного пункту не перестають волонтерити. Але, на жаль, наше село несе втрати найкращих синів своєї Землі. І от сьогодні я хочу розповісти про героя, який загинув 9 липня 2022 року
в Бахмутському районі Донецької області, у місті Часів Яр, вналслідок час ракетного удару.

Євген народився 1 червня 1995 р. У 2001 році пішов до першого класу Тимофіївської ЗОШ. З 2008 року навчався в Осоївському НВК, який закінчив у 2012 році.
Закінчивши школу, вступив до Білопільського професійного ліцею залізничного транспорту. В 2015 р. пішов на строкову службу, яку проходив у складі Національної Гвардії України. Спочатку рядовий солдат, а потім був помічником старшини роти. По завершенню строкової служби підписав контракт, так як з дитинства мріяв стати військовим.

У 2017 році він потрапляє до 169 навчального центру смт. Десна, де навчається на посаді навідника ЗУ 23-2 та стрільця – зенітника ПЗРК. В червні 2019 року Євгеній на військовій службі зустрів своє єдине кохання – дружину Інну, яка пліч-опліч несла службу, оберігаючи кордони нашої держави, а 20 листопада 2019 року вони одружилися.

З 2020 року займав посаду командира окремого зенітного артилерійського взводу.
У березні 2022 року йому присвоєно звання “Головний сержант”.

«Останній раз,- згадує дружина, – я бачила його очі, торкалася його волосся 11 червня, а наступного дня по обіду він вже їхав на полігон в Черкаську область.
26 червня вони знову виїхали на той злощасний Донбас. Це були місяці сліз, молитов, страху за його життя. І ось…. я пам’ятаю все в той день і вечір 9 липня, я зателефонувала зранку, він сказав, що все добре, міняють позиції. Набере вже ввечері. Зателефонував, сказав, що переїхали, дуже втомився. Були ще дзвінки: о 20:50: «передзвоню зайнятий». 21:03- набираю, в телефоні шум і мовчання. Я зрозуміла, що там щось трапилося. Через 5 хвилин мені сказали, що Женя під
завалами і його шукають. Чотири дні надії і молитов, сліз, криків і болю. Знайшли Женю 12 липня під завалами в м.Часів Яр. В будівлю, де він знаходився з підрозділом, було влучання 2-х ракет. Мій чоловік віддав найцінніше – своє життя, навіть не встиг побачити свою донечку, яка так на нього схожа.

В батальйоні, бригаді його любили і поважали, він був одним з кращих, а для мене і донечки найкращим.

За своє коротке життя Євгеній встиг показати свою любов та невичерпне бажання жити у вільній, незалежній державі. Євгеній Башкир у 2016 році нагороджений грамотою за сумлінне виконання службових обов’язків, а також грамотою за успішне виконання бойових завдань у Донецькій області. У 2018 році отримав медаль за участь в Антитерористичній операції, а також відзнаку
за майстерність та високий професіоналізм, проявлену мужність та стійкість у виконанні бойових завдань та з нагоди Дня Незалежності України, яку йому вручав командир 58 мотопіхотної бригади.

Нагороджений почесним нагрудним знаком командира 13 ОМПБ, в 2020 та 2021 роках визнаний кращим командиром підрозділу, також отримав грамоту «За досягнені успіхи у бойовій підготовці». Представлений до нагороди «Орден мужності» ІІІ ступеня (посмертно).

Наше життя вже ніколи не стане колишнім, ми ніколи не будемо такими, як раніше, ті, що були, але не здаваймося! Ворог з кожним днем стає все слабший, а дух українців все сильніший, тому не потрібно втрачати віру, все буде добре! Слава Україні! Героям слава!
Артем БОНДАР,
учень 10 класу Осоївського ліцею.