icon clock19.03.2023
icon eye57
Право

Консультація громадянам з питань усиновлення, опіки та піклування над неповнолітніми в умовах воєнного стану

В місці безпечної локації Краснопільської громади Сергій Куцеренко, очільник Краснопільського бюро правової допомоги, надав інформацію та правову консультацію громадянам з питань усиновлення, опіки та піклування над неповнолітніми в умовах воєнного стану.

На запитання :»Які тимчасові форми сімейного виховання дітей існують під час воєнного стану?,- юрист  ознайомив присутніх  про тимчасовий прихисток від проєкту «Дитина не сама», що надається дитині сім’єю або іноземною організацією до того моменту, поки знайдуться родичі або з’являться інші умови для передачі дитини до постійної форми сімейного виховання. Проєкт з’явився на початку березня 2022 року за підтримки Офісу Президента України та UNICEF. Для надання тимчасового прихистку треба заповнити заявку в чат-боті «Дитина не сама» і чекати запрошення на інтенсивне навчання.

Було також роз’яснено відмінність таких понять як опіка та піклування.

Опіка/ піклування встановлюється для виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

  • Опіка встановлюється над дітьми, які не досягли 14 років.
  • Піклування — над неповнолітніми з 14 до 18 років.

    Право оформити таку форму сімейного виховання переважно мають дійсні родичі або особи, у сім’ї яких вже проживає дитина. Для таких осіб діє спрощена процедура встановлення опіки або піклування, що передбачає збір мінімального пакета документів: заява до служби у справах дітей, копія паспорта, довідки від психотерапевта та нарколога, документ про несудимість від МВС. Якщо опікун (піклувальник) не має родинних зв’язків із дитиною, то він повинен зібрати повний пакет документів і відповідати тим же критеріям, що й кандидати в усиновлювачі. Опікун (піклувальник) зобов’язаний виховувати дитину, піклуватися про її здоров’я, фізичний, психічний та духовний розвиток, а також забезпечити повну загальну середню освіту. Тобто надалі він є законним представником дитини.

За підопічною дитиною зберігається статус дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, а також всі державні гарантії, передбачені законодавством.

Однією з форм виховання є Прийомна сім’я.

Це сім’я або окрема особа, що взяла на виховання і спільне проживання від одного до чотирьох дітей-сиріт та/або дітей, позбавлених батьківського піклування за оплату. Прийомні батьки несуть обов’язки з виховання та розвитку дітей і є їхніми законними представниками. За прийомною дитиною зберігається статус дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, це передбачає збереження усіх державних гарантій. Прийомні батьки мають пріоритетне перед іншими право на усиновлення своєї прийомної дитини.

Іншою є дитячий будинок сімейного типу 

Тобто це окрема сім’я, що добровільно за оплату бере на виховання не менш як 5 дітей-сиріт та/ або дітей, позбавлених батьківського піклування. Загальна кількість дітей у дитячому будинку сімейного типу не має перевищувати 10, враховуючи й рідних дітей. Дитячим будинкам сімейного типу надається житло від держави. Батьки-вихователі несуть обов’язки з виховання та розвитку дітей, тотожні батьківським, і є законними представниками своїх вихованців. За вихованцями дитячого будинку сімейного типу зберігається статус дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, що передбачає збереження всіх держгарантій. Батьки-вихователі мають пріоритетне перед іншими право на усиновлення свого вихованця.

Під час заходу громадян цікавили й інші питання.

Що таке усиновлення?

Усиновлення — це основна форма сімейного влаштування дитини та повне прийняття у сім’ю на підставі рішення суду. З цього моменту між усиновленою дитиною та її рідними батьками й родичами припиняються всі особисті та майнові права й обов’язки, проте вони в такому ж обсязі з’являються в усиновлювача. Усиновлення є єдиною формою сімейного виховання, яке прирівнює усиновлених дітей за статусом до кровних. 

Таку процедуру можна поділити на 4 етапи:

  • 1 крок. Отримання статусу кандидата в усиновлювачі, що передбачає звернення до служби у справах дітей, первинну консультацію, збір пакета документів, перевірку житлових умов і відповідність критеріям усиновлювача. На цьому етапі соціальні служби роблять висновок щодо статусу людини, яка прагне усиновити дитину. Якщо особа відповідає вимогам, то її скеровують на навчання. Цей етап займає близько 1,5 місяці. Після 24 лютого держава надала право кандидатам в усиновлювачі подавати пакет документів через «Дію», що спростило перший етап процедури. 
  • 2 крок. Навчання, за результатами якого особа отримує рекомендації для отримання офіційного статусу кандидата в усиновлювачі. 
  • 3 крок. Пошук дитини й встановлення контакту. Цей етап може тривати недовго, якщо кандидат в усиновлювачі знає дитину, яку хоче всиновити. В іншому випадку пошук і встановлення контакту триває довше. На цьому етапі кандидат чекає на вирок щодо доцільності усиновлення ним обраної дитини. 
  • 4 крокЗвернення до суду із заявою про усиновлення й очікування вироку, яке є фактично початком побудови сім’ї з усиновленою дитиною. 

Чи можливе усиновлення під час війни?

Коротка відповідь на питання, чи можливе усиновлення під час війни — так, можливе, але за певних умов: якщо люди, які мають намір стати усиновлювачами, проживають на території, де не ведуться активні бойові дії. Чому це важливо? Усиновлення — це, перш за все, юридична процедура, яка передбачає комунікацію з державними органами. Люди, які мають намір стати усиновлювачами, звертаються до служби у справах дітей, потім контактують з центром соціальних служб і надалі подають заяву до суду. Наступний крок — комунікація з органами реєстрації актів цивільного стану, які видають нове свідоцтво про народження дитини. Є мінімум чотири органи державної влади, які обов’язково беруть участь у процесі усиновлення.

Правознавець звернув увагу на тому, що на початку повномасштабного вторгнення неможливо було забезпечити роботу цих державних органів, бо за кожним з них стоять люди, що на той момент були зайняті іншими справами — рятуванням свого життя та сім’ї. Також через повномасштабне вторгнення у багатьох українців з’явилось бажання допомогти державі, в тому числі, усиновити дітей, які під час війни були позбавленні батьківського піклування або опинились в складних життєвих умовах. Наразі усиновлення можливе на контрольованій частині території України відповідно до чинного законодавства. «Усиновлення, опіка та піклування – є приорітетними напрямками діяльності держави щодо забезпечення дітей повноцінним вихованням та належним рівнем життя»,-   підсумував юрист.

В  умовах воєнного стану відбуваються постійні зміни у законодавстві, тому актуальність даної інформації слід уточнювати.

Отримати консультації та роз’яснення з правових питань можна зателефонувавши за безкоштовним номером системи БПД 0 800 213 103 (дзвінки зі стаціонарних та мобільних телефонів у межах України безкоштовні), або звернувшись:

– до сектору «Краснопільське бюро правової допомоги» з 8.00 год. до 17.00 год.з понеділка по п’ятницю, або за телефоном: (05459) 7-11-24.

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *