25 липня свій поважний 80-річний ювілей відзначає Анатолій Володимирович Тригубов – ветеран сумського футболу, колишній воротар і начальник команди краснопільського «Явора». Це ім’я добре відоме у футбольних колах, і не просто так: Анатолія Володимировича знають як справжнього «Лорда» – за його вишуканий стиль, інтелігентність та бездоганну культуру спілкування.

Останні 11 років Анатолій Володимирович мужньо долає випробування, пов’язані з тривалим процесом реабілітації після інсульту. Поруч із ним – його незмінна опора, дружина Ірина Павлівна, яка є рушійною силою і підтримкою, стимулюючи його до життя. А найвірнішим другом та охоронцем є маленький, симпатичний песик Бруно.
Футбольна кар’єра Анатолія Тригубова розпочалася у 10-річному віці, коли його родина переїхала з Головашівки Сумського району до Каховки. Уже в 14 років він виступав за місцеву дорослу команду на першість області. Пам’ятним став його дебют у товариському матчі проти одеського СКА (команди класу «Б»), де юний воротар, попри хвилювання, допоміг здобути перемогу 1:0.
Природа щедро нагородила Анатолія Володимировича усім необхідним для воротаря: високий зріст (близько 1,80 м), чудова реакція, відмінна стрибучість та безстрашна гра на виходах. Його кумирами були легендарні Віктор Банніков та Євген Рудаков, і Анатолій Володимирович прагнув бути схожим на них у всьому. Не дивно, що його помітили тренери команд майстрів, і навіть київське «Динамо» запрошувало його до своїх лав. Однак тоді настав час виконувати військовий обов’язок.

Анатолій Тригубов потрапив до спортроти, де виступав на першість Івановської області. Демобілізувався він на два дні пізніше, щоб зіграти у фіналі Кубка дивізії, який його команда виграла з рахунком 2:1. За свою блискучу гру він отримав цінний приз – радіоприймач.
Після служби Анатолій Володимирович продовжив кар’єру у команді майстрів класу «Б» «Колос» Краснодарського краю. Згодом він захищав ворота друголігового «Машука» з П’ятигорська, а також виступав за дубль ярославського «Шинника». Через травму йому не вдалося закріпитися в основному складі, і у 30 років він переїхав до Сум. Хоча й отримав запрошення від місцевого «Фрунзенця», але відмовився через незадовільні, на його погляд, умови тренувань. На цьому Анатолій Тригубов завершив свою 8-річну ігрову кар’єру, за яку провів майже 200 матчів, а також 5 зустрічей за молодіжну збірну РРФСР.
Після завершення кар’єри гравця, Анатолій Володимирович присвятив себе роботі у ФК «Явір» Краснопілля. Протягом 16 років він займався питаннями забезпечення життєдіяльності команди, яка впевнено виступала у Першій та Другій лігах Чемпіонату України. Він допоміг багатьом гравцям вийти на вищий рівень, і ці роки стали одними з найщасливіших для нього.
Екс-президент ФК «Явір» Володимир Саєнко тепло згадує Анатолія Тригубова: «Анатолій Володимирович був, як кажуть, моєю правою рукою. Ми часто вирішували чимало важливих питань, пов’язаних із життєдіяльністю команди, роботою клубу, допомагав тренерам у трансферній політиці, був комунікатором з відповідними структурами і ФФУ. Він був людиною слова – сказав, пообіцяв – виконав. За це його дуже поважали гравці, для багатьох він був не просто старшим колегою, а добрим порадником і товаришем. Я дуже вдячний Анатолію Володимировичу за його роботу, за роки, віддані «Явору». І чого він досяг – а це перемога у Другій лізі і вихід до Першої – в цьому і його значна заслуга».
Володимир Саєнко також висловив вдячність дружині Анатолія Володимировича, Ірині Павлівні, за її підтримку та турботу: «Вдячний і дружині Ірині Павлівні, яка підтримувала і переживала за роботу чоловіка, вболівала за команду, а зараз, коли він потребує особливої уваги і догляду, – вона поруч з ним, допомагає йому триматися за життя».
Наразі ветеран футболу, як і всі ми, чекає на якнайшвидше завершення війни нашою Перемогою. «Це найголовніше. А футбол нікуди від нас не дінеться», – переконано говорить сумський Лорд.
Від імені всієї футбольної спільноти та особисто автора, Григорія Реви, бажаємо Анатолію Володимировичу міцного здоров’я, невичерпного оптимізму та впевненості! Будьте на позитивній ноті!
Чемпіонат СРСР 1972 р. Друга ліга. 4 зона. «МАШУК» (П’ятигорськ) – «ШИРАК» (Ленінакан) – 3:0. 27 серпня. Стадіон «Труд». СКЛАД «МАШУКА»: ТРИГУБОВ, Хохлов (Гайкалов), Кузін – к., Казачок, Єременко, Москаленко, Кришталюк, Івановський, Китаєв, Останін (Мелкумов), Юдін. Голи: Останін (2), Івановський.
👍