6 травня в Україну з російського полону повернули 205 захисників, серед них двоє
прикордонників з Краснопільщини – Захар Смоляков та Микола Пономарьов. Нині, колишні бранці
проходять реабілітацію. Захар та Микола провели у неволі шістнадцять довгих місяців.
Весь цей час на хлопців чекали та боролися за них, як могли, їх рідні.
На мирну акцію на підтримку військовополонених та зниклих безвісти 15 червня 2024 року у
Сумах Віка Смолякова вийшла разом із друзями, тримаючи у руках плакат з написом: «Поверніть мій сенс життя!». Тоді дружина прикордонника подякувала усім небайдужим, хто прийшов того дня на захід.
Віка розповіла, що перші слова, які сказав їй коханий після вимушеної розлуки були такими:
«Як же довго я цього чекав! Не плач, все добре».
Молоді люди вже зустрілися. Віка говорить: «Ці емоції ні з чим не зрівняти, не висловити словами. Із Захаром все нормально, тільки схуд дуже, але то вже таке, відгодую».
Рядки, що наводимо нижче, Захар написав, перебуваючи у полоні:
Сиджу у в’язниці далеко від дому,
Сумую я за колишнім життям.
Такого життя вже не буде ніколи,
Бо все зруйнувала ця клята війна.
Першу річницю свого весілля молоде подружжя Смолякових не святкувало – були розділені
війною і полоном Захара. Бажаємо їм відзначити другу річницю шлюбу у два рази приємніше, та й побажань у рідних та друзів назбирається за два роки чимало.
О. КИСЛЕНКО, газета “Перемога”, “Спільнопілля”
ЩЕ ПО ТЕМІ:
Телефони для довідок (05459) 7-13-64, 050-064-94-14, 098-706-75-24
🙏💙💛
❤️
Нехай щастить завжди і всюди