Не планувала і навіть побоювалась сідати за кермо автомобіля краснопільчанка Олена Крикун. До улюбленої роботи у Краснопільську лікарню жінка долала шлях на велосипеді. Все йшло своєю чергою… Але після медичної реформи Олена залишилась без роботи.
«Я поїхала працювати до Чехії теж у медичний заклад», – не такі далекі часи пригадує пані Олена – «Потім з донькою і зятем вирушила до Польщі. Була робітницею на заводі гумових виробів. Саме там, вже у 45 років, почала задумуватись про те, щоб навчитись водити авто. Повернувшись на Батьківщину, влаштувалася доглядальницею за жінкою похилого віку і розпочала навчання у Краснопільській автошколі. Сумніви були. Варто чи ні? Адже транспортного засобу ще не було…».
Сумніви сумнівами, а Олена старанно навчалась. Неймовірне бажання керувало жінкою. Потужноюпідтримкою та особистим консультантом у цій справі для неї стала донька Наталія, яка на той час мала вже п’ятирічний водійський стаж.
Навчання давалось напрочуд легко. Навіть водіння. «Напевне хтось навчав?», – запитував інструктор
в учениці. «І за кермом не сиділа раніше», – відповіла Олена. 26 –го серпня 2021-го року, успішно
склавши іспити, жінка отримала омріяне посвідчення водія. Наступна мрія – власне авто.
«Так сталося, що я знову залишилась без роботи, але з яскравою мрією про власний автомобіль. «Бізнес – план» вкотре малював шлях до Польщі», – Олена з посмішкою і гордістю пригадує цю історію. – «Знову були сумніви. Вдома залишалась старенька мама.
«Маєш мрію – здійснюй її», – сказала мені донька. Так я і зробила.
За мамою приглядала старша сестричка в цей час. Я повернуласьна попереднє місце роботи у Польщі. Українців там дуже цінують застаранність. Працювала без вихідних заради мрії. Врешті здобула фінансову можливість і там же, за кордоном, придбала авто. З донькою пригнали її в Україну. Вона стала членом сім’ї і незамінною моєю помічницею», – з захопленням продовжує розповідь Олена. – «Найдовшу відстань, яку я подолала за її кермом, то поки що 200 кілометрів в одному напрямку. Трішки лячно було по трасі. Швидкість автомобілів, що рухаються поруч, виводить з рівноваги. Вдалося опанувати себе і здолати шлях».

Сьогодні Олена Крикун повернулась на улюблену роботу до Краснопільської лікарні. Молодша медична сестра хірургічного відділення приїздить на роботу на власній автівці. «Шлях до роботи неблизький, тому я завжди беру попутників. Адже пам’ятаю як сама стояла на зупинці в очікуван-
ні автобуса. Я переконалась у тому, що, якщо мрія стане сильнішою за ваші страхи, то вона неодмінно здійсниться».
І. ЗАГОРУЛЬКО.Газета “ПЕРЕМОГА”
👍
Доказала, що ніколи не пізно мріяти та досягати своєї мети.
Родина – це найцінніше, що є в житті. Історія Олени це підтверджує
Жінки – це сила! Олена доводить, що ми здатні на все