Цього червневого дня у родині Горенків із села Самотоївка справжнє свято. На день народження тата Олександра Сергійовича вся родина нарешті зібралась разом. Сам іменинник прибув у звільнення на добу. У старшого сина Романа розпочались канікули, а мама з молодшим Максимком вже зачекались їх вдома. Горенки разом, а значить без родинного пасування футбольним м’ячем не обійдеться. Адже Роман та Максим є третім поколінням футбольної династії.
-Все почалося ще з дідуся Горенка Сергія Івановича. Він свого часу у складі футбольної команди захищав честь села Самотоївка у популярному тоді районному турнірі, – не без гордості розповідає про дідуся онук Роман. – Потім грав у складі Сумського «Авангарду». Тато народився і виріс в обласному центрі і теж розпочинав з цього клубу. Лише в одинадцятий клас він пішов до Самотоївської ЗОШ і став займатись у футбольному клубі «Явір» у Краснопіллі. У 2002-му був центральним захисником команди.
-Романе, можна сказати, що Ваше захоплення футболом, то є татова заслуга?
-Так. Тато закоханий у цю гру з дитинства, навчив і мене любити футбол. Дуже цікаво і захоплююче було проводити час з татом та м’ячем, – згадує вже досвідчений спортсмен. – Потім до нас приєднався і Максим. То ж проблем з дозвіллям у нас ніколи не було.
-Роман і Максим перші кроки зробили вже з м’ячем, – жартує пані Олена – То ж ми вирішили, що сини будуть відвідувати Краснопільську дитячо-юнацьку спортивну школу, футбольне відділення. З дитячого садочка їздили на тренування тричі на тиждень.
-З супроводом дітей до Краснопілля проблем не виникало?
-Ні. Дякуючи дідусям та всій родині завжди знаходився у когось вільний час для поїздки на тренування. По два роки тричі на тиждень і Роман, і Максим тренувались у Анатолія Прилєпи.
-Наскільки важлива роль першого тренера у подальшій футбольній кар’єрі гравця?
-Тренування у Анатолія Олександровича стали для мене чудовим стартом для подальшого розвитку як футболіста, – відповідає старший брат. – На цих заняттях ми вчились розробляти стратегію, відпрацьовували тонкощі ведення гри. Саме Анатолій Олександрович ініціював мій вступ до «Металіста»
-Анатолій Олександрович досвідчений тренер. Його тренування дуже цікаві і змістовні. На них здобував досвід першої футбольної майстерності, – підтримує розмову Максим.
–Романе, маєш вже певні досягнення у футболі. Розкажи.
-У п’ять років я став капітаном команди «Явір» своєї вікової категорії. При цьому я був
наймолодшим і найменшого зросту у команді. Це був 2009-2011 роки. Проводилось чимало
різних турнірів. Наша команда завжди посідала призові місця. Ми пишались перемогами, намагались грати ще краще. У вісім років я вже став учнем Сумського футбольного центру
«Барса». У десять років став учнем футбольної академії «Металіст» у місті Харків. Там я пішов
до третього класу загальноосвітньої школи. Заклад має комфортабельний гуртожиток, де я і
проживав. Навчання поєднували з щоденними півторагодинними тренуваннями. З початку війни юнацький склад «Металіста» перемістився до Чернівців, потім до Ужгорода. Зараз я перейшов до одинадцятого класу. Мені виповнилося шістнадцять років і я підписав свій перший контракт з рідним «Металістом».
-Чому саме з «Металістом»? Взагалі ще були пропозиції?
-Я ще був неповнолітнім і спочатку пропозиції надходять тренеру. Можливо вони і були, але мені не були доведені. А це значить, що мене цінують у своїй команді. Я задоволений цим контрактом. Буду відпрацьовувати футбольну майстерність у своєму клубі.
–Чи маєш на меті по закінченню школи здобувати ще якусь професію?
-Ні. Зараз планую розвиватись лише як футболіст. У майбутньому розглядаю перспективу
тренерської діяльності.
–Романе, які нагороди маєш? Чи приймав участь у складі команди у міжнародних турнірах? Хто для тебе є взірцем як гравець? Яка твоя позиція у команді?
-У своїй команді займаю позицію центрального півзахисника. Маємо з Максимом чималу колекцію медалей та статуеток. Я неодноразово визнавався кращим гравцем різних турнірів. На багатьох змаганнях наша команда виходила переможницею. У 2019 –му на міжнародному турнірі у Литві посіли третє місце. У січні минулого року ми були у Туреччині на міжнародних зборах. То не був турнір, але мали змогу позмагатись з командами різних країн і оцінити рівень наших здібностей. Він
виявився досить високим. Третього червня закінчився всеукраїнський футбольний чемпіонат серед юнацьких команд. Серед шістнадцяти команд ми стали десятими.
На три роки старший вік гравців інших команд-учасниць зіграв не на нашу користь. Звісно, поразки розчаровують, але ж і мотивують. Взірцем для мене як і для брата є аргентинський футболіст Ліонель Мессі.
-Ні, – заперечує Максим. – Для мене взірець спочатку брат. А потім Мессі. Дякую брате, але я чесно визнаю, що ти крутіший гравець, ніж я у цьому віці.
-Олено, напевне у такій родині не стати футбольною фанаткою у Вас шансів не було?
-Ні, фанаткою я не стала. Звісно, були присутніми на всіх матчах, де грали команди синів і вболівали. На цьому фанатизм і закінчується. Зараз переглядаємо трансляції гри.
-Максиме, які твої плани на найближче майбутнє?
-Я вже йду стежкою Романа. Навчаюсь в футбольній академії «Металіст». Мрію стати справжнім професіоналом і врешті решт зустрітись на футбольному полі з Мессі.
-Володіння м’ячем на футбольному полі у родині Горенків закладено десь на генетичному рівні, – згадує своїх вихованців тренер Краснопільської ДЮСШ Анатолій Прилєпа. – Знаю гру Олександра та обох його синів. Максим та Роман є достойними нащадками цієї футбольної династії. Та мають чималі перспективи у цій грі. Я особисто рекомендував Роману втупити до футбольної академії «Металіст». Максим і зараз приймає участь у обласних турнірах у складі юнацької команди
під моїм керівництвом. Ці хлопці закохані у футбол. Я бажаю їм процвітання в улюбленій справі.
І.ЗАГОРУЛЬКО ГАЗЕТА “ПЕРЕМОГА“
ГАЗЕТ, САЙТІВ НАРАЗІ ДУЖЕ БАГАТО, АЛЕ ПРО ЖИТЕЛІВ КРАСНОПІЛЬЩИНИ РОЗПОВІДАЄМО ЛИШЕ МИ, ТОЖ ЗАЛИШАЙТЕСЬ З “ПЕРЕМОГОЮ” У ЦІ, СКЛАДНІ ДЛЯ ВСІХ НАС, ЧАСИ!
Передплата на «Перемогу» не закінчується ніколи. Щоб отримувати Краснопільський часопис з нового місяця, необхідно оформити передплату до 20-го числа попереднього місяця. Маємо ще одну приємну новину, починаючи з другого півріччя “Перемогу” можна передплатити і отримувати в будь-якому куточку Сумської області!
Тисніть на посилання внизу. Це займе у Вас лише кілька хвилин!
https://peredplata.ukrposhta.ua/index.php?route=product/product&code=53744&product_id=94289
ЯКЩО ПРОЖИВАЄТЕ У КРАСНОПІЛЛІ І ХОЧЕТЕ ВЧАСНО ОТРИМУВАТИ НАШУ ГАЗЕТУ – ОФОРМІТЬ ПЕРЕДПЛАТУ В РЕДАКЦІЇ ЗА АДРЕСОЮ, КРАСНОПІЛЛЯ, ВУЛ. СУМСЬКА, 16.
Телефони для довідок (05459) 7-13-64, 050-064-94-14, 098-706-75-24
👍
Молодці, майбутнє Краснопільщини і України
💯👍
👍