Ксюша Мігаль (дівоче прізвище Пилипець) вже 27 років як киянка. Далеко позаду залишилось безтурботне дитинство у рідному, мальовничому Краснопіллі, яке, на жаль, знівечив лютий ворог. Залишились лише теплі спогади та численні друзі.
Народилася Оксана у 1978 році. У 1995-му, після закінчення Краснопільської школи, за покликом доброго серця вона вступила до Сумського медичного училища. Перша посада юної медикині – фельдшер-лаборант у Краснопільській районній лікарні. У 1998-му Оксана вийшла заміж за краснопільчанина Володимира Мігаля, і молода сім’я обрала для подальшого життя столицю.
Нелегким був шлях становлення у Києві. Але закохані, вмотивовані, наполегливі люди впевнено долали всі випробування гамірної столиці. Оксана не зрадила обраній професії, а Володимир працював у сфері реалізації сантехніки та будматеріалів. Так роки складались у десятиліття: подружжя виховувало сина, з’являлися нові друзі, мрії та плани.
«Я завжди мріяла про велику родину», — розповідає Ксюша. «З дитинства бачила себе багатодітною мамою. Але доля виявилась, на жаль, інакшою».
Коли розпочалася повномасштабна війна, чоловік Ксюші, Володимир, без вагань пішов і записався в загін ТРО. «На той час всі хлопці не мали ані форми, ані засобів захисту. Тут не можу не згадати, як допоміг нам земляк і однокласник Тимосевич Олег. Надсилав допомогу з речей першої необхідності, одяг, броніки, медикаменти. Дякувати Богу, що є такі добрі люди, друзі у моєму житті. Дійсно, лише доброта врятує світ».
Володимир наполягав на виїзді дружини з України, але Ксюша категорично відмовилась: «Я знала, що маю допомагати тут». Коли сформувались загони ТРО, вона теж гуртувалася. Готували їжу захисникам, носили на блокпости. Так у Ксюші з’явилася «велика сім’я військових побратимів із 128-го батальйону ТРО».
«І по цей час надаємо їм підтримку разом із сусідами Демченко, Полівко-Андрух і багатьма іншими добрими людьми. Без їхньої допомоги і підтримки я б не змогла це все осилити», — ділиться волонтерка.
Ще з початку антитерористичної операції, бажання бути корисною в нелегкий час привело Ксюшу до волонтерської спільноти «Бабусина сотня».
«Доля звела мене з пані Катериною Дятковською. Завдяки їй потрапила до цієї волонтерської родини. З 2015-го року ми разом відвідували поранених у військовому шпиталі та лікарнях. Носили домашню їжу, смаколики. Адже у багатьох з них поруч не було рідних і знайомих», — сум в інтонації жінки оголює доброту її душі. «Ми відчували, як поранені потребують нашої підтримки. Від елементарного доброго слова до організації прогулянки на свіжому повітрі у візку».
Оксана відчуває потребу у своїй турботі, і це надихає робити ще більше. Вона має чималий стаж донора крові, регулярно отримуючи повідомлення: «Дякуємо, ваша кров врятувала життя». Біль і страждання скалічених війною захисників Ксюша пропускає через своє серце, адже вважає, що бажання допомогти людям народжується саме у глибині душі.
Сьогодні Ксюша Мігаль залишається відданою медицині, суміщаючи роботу лаборантки у столичному медзакладі з наданням приватних послуг няні. У її душі живе безмежна любов до дітей. Вже сім років вона віддана своєму вихованцю Владику.
«Вперше я взяла його на руки у місячному віці», — згадує жінка. «На сьогодні Владику вже сім років. Він мене називає “Ксюшею”, іноді “мамою”. Нашому сину вже 22, то мені це дитяче, лагідне “мама” осяює душу».
Ксюша Мігаль не любить публічності. Як сама говорить: «Я – тихий волонтер, я просто людина. А батькам я вдячна за те, що виховали мене такою. Мені всіх хочеться обігріти, всім нужденним допомогти. Інакшою просто бути не можу…»
Нещодавно вона у свій вихідний поїхала привітати військового Артема з підкоренням Говерли, попри ампутовану кінцівку. «Уявляєте, скільки треба мати сили волі для цього підйому? Я поїхала привітати Його з цією особистою перемогою». Там вона отримала неочікуваний сюрприз: свою першу відзнаку – «Подяку» від мера Києва.
«Пишаюсь і ціную, але найбільша подяка у очах тих, кому ти допоміг…», — підсумовує Ксюша.
Інна Загорулько газета “ПЕРЕМОГА”
Телефони для довідок (05459) 7-13-64, 050-064-94-14, 098-706-75-24
[…] Джерело:https://krasnews.com.ua/bolovi-tochky/svit-vryatuye-dobrota-istoriya-kyyanky-z-krasnopillya-ksyushi-…25.11.2025ЛЮДИСвіт врятує доброта: Історія киянки з Краснопілля Ксюші Мігаль […]