На професіональному рівні він провів небагато матчів, але своєю грою і присутністю на полі додавав молодим гравцям впевненості. Адже краснопільський «Явір» тоді робив перші кроки на всеукраїнському рівні. КФК, Перехідна, а потім і Друга ліга чемпіонатів України. Для райцентру це було історичним кроком. Пройшло вже більше 30 років. Про це Миколі Федоровичу нагадують лише фотографії і спомини про роки футбольної юності. 16 жовтня капітану «Явора» виповнюється 68 років.
Про ті роки Микола Федорович згадує з ностальгією, бо такого вже не буде. Ні команди майстрів, ні великого футболу. Немає у Краснопіллі можливостей її тримати. «Явір» тоді добре знали в багатьох куточках України, його поважали і футбольні функціонери зі столиці, і суперники.
Шлях у великий футболу Микола розпочинав з Угроїдів, де хлопці організували команду «Юність». Вона видко заявила про себе на обласному рівні. Новим кроком для гравців стало її переведення до Краснопільського лісгоспу. Тут вона отримала назву «Явір». Директор Володимир САЄНКО опікувався командою, як ніхто, бо сам свого часу був вправним футболістом. Пройшло якихось два роки – і «ЯВОРівці» почали видавати результати на –гора.
За 5 років виграли чемпіонат і двічі стали його призерами, заволоділи Кубками області , сезону і облради ДСТ «Колос». Незмінним її капітаном був Микола ЗАВАЛІЙ. За словами екс-президента ФК «Явір» Володимира САЄНКА, велика його заслуга у становленні і успішних виступах команди. Все життя він присвятив «Явору». Можна сміливо сказати про Миколу, що він легендарний гравець команди, від якого у великій мірі залежав малюнок і результат того чи іншого поєдинку.
Директор лісгоспу підтримав ідею Миколи про виступ «Явора» у першості УРСР серед КФК.
-Впевненмй , нам під силу потягатися із суперниками, – оптимістично тоді заявив Микола..
Капітан не помилився. У зональному турнірі «Явір» посів 2 місце, поступившись полтавській «Ворсклі». А набравшись за 4 роки досвіду, впевнено почувався вже у Перехідній лізі першого весняного чемпіонату – 1992, експресом пройшов Другі лігу, вигравши малі бронзові і золоті медалі, і на кілька сезонів «прописалися» у Першій.
Згадуються ветерану матчі з «Дніпром», «Чайкою», «Меліоратором» (див Матчі з історії), «Нафтовиком», гра у лотерею у кубковій зустрічі із «Зіркою» (11:10), зустрічі з представниками Вищої ліги.
Добре замам’ятав Микола Федорович і свій перший матч на професіональному рівні. Приймали харківський «Олімпік». Перемогли – 2:0. Грав проти швидкого Владислава ПРУДІУСА, який згодом виступав за «Динамо» та збірну України. «Потягав» він тоді Миколу, адже йому було вже далеко за 30. Обоє отримали попередження.
На всеукраїнському рівні М.ЗАВАЛІЙ провів майже 150 матчів ( 51 – у команді майстрів), Шкодує Микола Федорович лише про те, що йому так і не вдалося забити на згадку жодного м’яча,.
На думку одного з тренерів команди Валерія БЕРМУДЕСА, у 70-80 роках Микола ЗАВАЛІЙ був одним з найкращих гравців області на позиції центрального півзахисника. На жаль, таких виконавців наразі не вистачає нашому футболу…
Останній матч за «Явір» Микола повів 30 серпня 1993 року. Партнери подарували йому перемогу над «Металургом» з Керчі у вигляді трьох «сухих» м’ячів. Тоді Миколі було без півтора місяці 38.
Г.Рева
ФОТО з АРХІВУ “ПЕРЕМОГИ”. Якими молодими в «Яворі» були.
Телефони для довідок (05459) 7-13-64, 050-064-94-14, 098-706-75-24
👍ВІТАЄМО!
Справді легенди і Козак і Явір
лЕгенди залишились, Явора немає