Ще один непростий рік для України добігає кінця. Для редакції газети «Перемога» він став роком випробувань: ми були змушені залишити рідне селище, а багато наших читачів роз’їхалися по всій країні. Та попри відстані, кордони й обставини, «районка» залишається тим містком, що з’єднує серця з рідним краєм.
Сьогодні ми ділимося історіями людей, для яких газета — це не просто папір, а частина родинної історії та символ незламності.

Подружжя Андрія та Лідії Рудиків читають «Перемогу» вже понад пів століття. Евакуація з Краснопілля змусила їх шукати прихистку в Лубнах на Полтавщині. Через технічні труднощі переадресувати видання не вдалося, але хіба це завада для справжньої відданості? Рідні, які залишилися вдома, дбайливо збирають кожен номер і знаходять спосіб передати газету подружжю.
Тепер «Перемогу» гортають не лише Андрій та Лідія, а й їхня маленька правнучка Маргаритка. Дівчинка саме вчиться читати, і перші літери вона складає в слова на сторінках родинної газети.

Для Ксенії Мігаль, яка зараз мешкає у столиці, отримання свіжого номера стало справжньою подією. Хоча пані Ксенія давно поїхала з селища, вона завжди тримає руку на пульсі життя громади.
«Наче в дитинство повернулася, де тато і мама ще живі, а в нашому домі завжди була «Перемога», — зі сльозами на очах ділиться жінка.
Для неї газета — це запах рідної домівки та найтепліші спогади, які допомагають триматися у важкі часи.

Навіть захисники, які боронять нашу землю, пам’ятають про «районку». Наш земляк Руслан Коваленко завітав до редакції з особливим подарунком — прапором свого підрозділу. Його мама, яка колись працювала листоношою, і сьогодні залишається вірною передплатницею. Навіть під час війни вона чекає на кожен випуск, а Руслан, пам’ятаючи газету з дитинства, прийшов подякувати колективу за роботу.
23 лютого наступного року газеті «Перемога» виповниться 94 роки. Це солідний вік, за яким стоять тисячі доль і десятиліття нашої спільної історії.
Ми щиро вдячні кожному, хто залишається з нами. Передплата на наступний рік триває! Підтримайте свою «районку», щоб ми й надалі могли розповідати про вас, про наш край і про нашу спільну дорогу до великої Перемоги.
Краснопільська газета “ПЕРЕМОГА”