🖤“Він вмів зробити життя легшим”. Згадуючи Воїна-земляка Сергія Веремієнка

27.11.2023

1204

“Він вмів зробити життя легшим”. Згадуючи Воїна-земляка Сергія Веремієнка

Ще не встигли зів’янути квіти з похорону Героя Анатолія Хиценка, який загинув 20 жовтня 2023
року поблизу населеного пункту Красногорівка Донецької області, як знову жителі села Мезенівка
проводжали в останню путь Воїна-земляка Сергія Веремієнка.

Віддаючи шану та славу, небайдужі жителі Краснопілля, зі схиленими головами, квітами, запаленими лампадками та прапорами, не стримуючи сліз, вийшли на центральну дорогу селища, якою рухався траурний кортеж.

У рідному селі Мезенівка Героя зустрічали майже всі односельці. Від початку села
вздовж дороги односельчани створили живий ланцюг, встеливши дорогу до рідної
домівки живими квітами, лампадками.

– -На жаль, цей тиждень сповнений гірким болем насамперед для батьків, рідних та близьких, друзів, односельців та для всіх нас, жителів Мезенівки. Схиляємо голови у жалобі за Героями, які загинули в один день, але на різних ділянках фронту, боронячи Україну. У хлопців було попереду довге і щасливе життя, але війна ці життя забрала, – говорить староста Мезенівського
старостинського округу Микола Васильович Гавенко, і додає, що Сергій Веремієнко
був добряком із роботящої сім’ї, до якого завжди зверталися за допомогою і порадою. Тож не дивно що в пам’яті односельців він залишився завжди веселим, чемним хлопцем.

-З дитинства ми дружили – надійним Сергій був товаришем, коли потрібна якась допомога – він без питань відгукувався. Веселим був, – згадують Сергія його друзі.

-Це був найкращий друг, якого можно було зустріти…, – говорить про Сергія його знайома, односельчанка Катерина.

Сергій Веремієнко народився 7 червня 1992 року в с. Мезенівка. У 2009 році закінчив місцеву ЗОШ І-ІІІ ступенів. У Хотінському професійному аграрному ліцеї здобув робітничі професії електрозварювальника, слюсаря та водія. Працював в дорожньому відділі у м. Харків, де теж мав багато друзів.

Олуватайо Аніфовоше з Нігерії – один з них. Дізнавшись про загибель свого товариша, Алекс, як
називав його Сергій Веремієнко, надіслав нам спільну світлину і поділився спогадами про їхнє довоєнне життя.

Фотографія зроблена на центральному ринку в Харкові. Він для мене не просто друг, а як брат. Ми
жили і працювали разом на будівництві доріг до останнього дня перед моїм від’їздом з України через війну, – розповідає Алекс. – Мова не була для нас якимось бар’єром у спілкуванні, говорили російською і українською. Війна зустріла нас, коли ми збиралися на роботу вранці 24 лютого. Він хвилювався за своїх рідних, як і я, як і кожен в ті дні. Ми спілкувалися й пізніше, але потім втратили зв’язок один з одним. Сергій – простий і хороший хлопець. З ним ніколи не почувався погано чи самотньо. Він вмів зробити життя легшим. Я завжди буду сумувати за ним.

У травні 2023 року Сергій Веремієнко був мобілізований до Збройних Сил України і він став на захист Батьківщини.

20 жовтня 2023 року старший стрілець десантно-штурмового відділення десантно-штурмового
взводу аеромобільного батальйону, старший солдат Веремієнко Сергій Вікторович, відданий військовій присязі на вірність Українському народу, мужньо виконавши військовий обов’язок, боронячи свободу і незалежність України, загинув під час активних бойових дій поблизу
населеного пункту Бахмут Донецької області.

Висловлюємо щирі співчуття рідним та близьким. В ці гіркі хвилини щиро поділяємо горе сім’ї та разом з усією громадою схиляємо голови в глибокій скорботі.
Інф. «ПЕРЕМОГИ»