Всю свою майже 20-річну футбольну кар’єру він провів у рідному охтирському «Нафтовику». За це отримав почесне звання «Майстер спорту України» – єдиний гравець, хто удостоївся такої відзнаки. Від фіналіста розіграшу Кубка міста до Другої ліги чемпіонату СРСР і Вищої ліги Першого незалежного чемпіонату України – таким був шлях захисника у футболі. І у свої вже поважні роки Василь Іванович продовжує, як він говорить, «ще рухатися», граючи за команду ветеранів Сум 65+ з футзалу. Минулого року разом з братом Анатолієм не вперше стали срібними призерами і володарями Кубка України.
7 січня легендарному капітану охтирської команди – 63 роки!.
У чемпіонатах СРСР і України провів 523 матчі і забив 14 м’ячів. Переможець Другої ліги чемпіонату СРСР і чемпіонату УРСР серед КФК, бронзовий призер першолігового чемпіонату України. Півфіналіст розіграшу Кубка УРСР серед команд Другої ліги, провів 4 матчі у Кубку СРСР. 3-разовий володар Кубка і срібний призер чемпіонату області. Як тренер «Нафтовика», – переможець Другої ліги ЧУ. Перший тренер – Анатолій СЛОБОДЕНЮК.
Із інтер’ю з Василем ЄРМАКОМ.
-Футболом мене захопив старший брат Анатолій. Він починав грати ще у 8-му класі в місцевій команді «Торпедо». Коли я служив в армії, пам’ятаю, у листуванні він писав мені: “У місті створюється команда з місцевих хлопців, готуйся”. Після демобілізації у 1981 році приєднався до «Нафтовика».
Я не вважаю себе великим футболістом, але мав запрошення в інші команди. Євген Кучеревський кликав у «Дніпро», у Запоріжжя- Олександр Томах. Щороку у сумський «Фрунзенець» переконували переїхати. Чому я відмовляв? Я – людина домашня, швидко сім’ю створив, не хотів ламати існуючий устрій.
– Відчували народну любов у місті?
– Найцікавіше, що відчуваю цю любов і дотепер. Буває, дехто запитує: «Це ж ви Єрмак? Ми на ваші матчі ходили, пам’ятаємо вас». Дуже приємні відчуття. У 80-х Охтирка переживала справжній футбольний бум. «Нафтовик» любили у місті.
– З першого сезону вас обрали капітаном команди.
– З першого дня у команді мені доручили ці функції. Валерій Душков просто сказав, що я буду капітаном і все. Не розлучався з пов’язкою до кінця своєї кар’єри, до свого останнього матчу. Його,на жаль, ми програли «Волині на її полі (1:3).
– Як вам працювалося з Андрієм БІБОЮ?
– Пригадую перше знайомство. Зібралися виїжджати на зарядку – склад 23 гравці. Андрій Андрійович зайшов у салон, привітався і сказав: “Ого, скільки вас тут!”. Їхали мовчки. А в кожного у голові тривожні думки: “Що ж він мав на увазі?”. Зрозуміли через два дні, коли залишив 16 футболістів, а решту відсіяв. БІБА – феномен, мав особливе вміння читати футболістів візуально. Подивився на гравця і навіть по тому, як він біжить, міг визначити чи потрібен він йому в команді. Якщо ти потрапляєш до складу, то гратимеш довго. Якщо випав, то вкрай складно повернутися.
-Пам’ятаєте, як єдиний гол у Вищій лізі забили? (див Матчі з історії).
– Вдома поступалися «Волині». Наприкінці поєдинку Валерій ДУШКОВ не витримав і пішов у роздягальню. Коли ми прийшли, то він сваритися хотів, йому кажуть: «Нумо святкувати, ми виграли». Тренер повірити не міг. Спочатку я забив зі стандарту на 89-й хвилині, а в останній атаці Коля ЛИПИНСЬКИЙ відзначився. Я часто ходив на стандарти. Цього разу рахунок змушував. Спіймав м’яч на підборі і на автоматі вистрілив по воротах.
– Ви були граючим тренером «Нафтовика», а потім очолили «Явір». Які спомини залишилися від роботи в Краснопіллі?
– Було легко, бо там був фанат Володимир САЄНКО- керівник лісгоспу. Двічі він передавав «Явір» до Сум і двічі його там «хоронили». Тільки у Краснопіллі під наглядом САЄНКА команда жила і розвивалася. Володимиру Даниловичу 84 роки, ми періодично спілкуємося і я не перестаю дивуватися ентузіазму і наполегливості цієї людини
МАТЧІ з ІСТОРІЇ.
1981р. Чемпіонат області .«Нафтовик» – «Кристал» (Суми) – 6:1.
Як завжди, бездоганно грав нападаючий охтирчан Душков. Втратив у дві слушні нагоди для взяття воріт суперника. А от Василь ЄРМАК свій шанс використав сповна і вивів отирчан вперед. У середині першого тайму гості зі штрафного зрівняли рахунок. А після перерви гра йшла вже в одні ворота. Три м’ячі забив Анатолій ЄРМАК.
1984 р. Кубок сезону – приз обласної молодіжної газети «Червоний промінь». «Нафтовик»» – «Явір» – 1:1.
…. У середині першого тайму чергова атака гостей увінчалася успіхом. Перебуваючи біля кута штрафного майданчика Григорій БАБИЧ не став опрацьовувати м’яч, а відразу вдарив, який навісною дугою красиво влетів у дальню «дев’ятку». Господарі відгралися за хвилину до кінця першого тайму. У ворота гостей було призначено пенальті. Коломієць не зміг влучити у ворота. М’яч, вдарившись у штангу, відскочив у поле. Першим до нього встиг Василь ЄРМАК, який і зрівняв рахунок.
29 березня 1986 р.Перший матч, перша перемога у Другій лізі чемпіонату СРСР. «Динамо» (Біла Церква) – «Нафтовик» – 0:1.
Надійно грав воротар «Нафтовика» Швойницький, якому вправно допомагали захисники В. ЄРМАК і СПАРИНЯК. Вони діяли безпомилково. У середині другого тайму ірпінські захисники в своєму штрафному майданчику вирішили відіграти м’яч воротарю. Але несподівано для всіх першим до м’яча встиг нападаючий Володимир Лінке, який вийшов один на один з воротарем, переграв його і добився успіху.
«Нафтовик» – «Прикарпаття» (Івано-Франківськ) – 1:1
Охтирчанам довелося відіграватись. Зрівняти рахунок вдалося Василю ЄРМАКУ. Звичайно, «Нафтовик» міг добитися більшого. Але два пенальті протягом матчу, призначені в одні ворота, не змогли реалізувати Крамаренко і Лазарко.
1987 р «Нафтовик» – «Шахтар» (Павлоград) – 2:2.
За перші 20 хвилин гірники лише двічі переходили за центр поля, вони діяли на контратаках. Одна з них принесла їм успіх після помилки захисників і воротаря. Треба віддати належне Василю ЄРМАКУ, який примусив гостей порушити правила. Хоч вони виставили надійну стінку, але Шуршин знайшов в ній щілину, і майстерно послав м’яч у «дев’ятку».
Після перерви гості вийшли вперед. У цьому епізоді захисники і воротар охтирчан знову припустилися прикрої помилки. Але господарі швидко забили м’яч у відповідь. Після штрафного удару Шуршина Поляков спрямував м’яч у ворота «Шахтаря
1991 р. «Нафтовик»- чемпіон Другої ліги.
Для багатьох гравців – братів Василя та Анатолія Єрмаків, Віктора Поповича, Сергія Сухарєва, Сергія Фоміна, Віктора Яїчника – це був один з найкращих сезонів в їхньому футбольному житті. Успішно зіграли Борис Шуршин та Юрій Прохоров, які в кращі свої роки виступали за команди більш високого рангу. Непогано зарекомендували себе також молоді гравці та новобранці команди. Великий внесок в перемогу зробили головний тренер команди Валерій Душков та його помічники Валерій Боярчук і Геннадій Макаров.
Перший незалежний Чемпіонат України- 1992 (весна). «НАФТОВИК» (Охтирка) – «ВОЛИНЬ» (Луцьк) – 2:1. 8 квітня . Стадіон “Нафтовик”. 2 000 глядачів. Дощ.
«НАФТОВИК» : Прохоров, В.ЄРМАК, Яічник , А.Єрмак , Сухарєв, Піскун, Євтушок (Задорожний, 58), Шуршин , Захаров (Денисенко , 81), Грачов, Липинський .Тренер: Валерій Душков.
«ВОЛИНЬ» : Бурч, Вовчук, Антонюк , Федюков, Польиый, Зуб, Топчієв, Федецький (Шухман, 88), Слука , Плотко (Поліщук , 77), Мозолюк. Тренер: Мирон Маркевич .
Голи: Зуб (26), В. ЄРМАК (89), Липинський (90).
Попередження: А. Ермак (64) – Топчієв (46), Федецький (63).
ФОТО з АРХІВУ. Василь у роки футбольної юності. 1983 р. «Нафтовик» – володар Кубка області. Василь ЄРМАК – у верхньому ряду – третій ліворуч
Г.Рева
ЩЕ ПО ТЕМІ:
Телефони для довідок (05459) 7-13-64, 050-064-94-14, 098-706-75-24
👍