Григорій ЛАЗАРКО (футбольне псевдо Лоза) – один з чотирьох гравців сумської команди майстрів «Фрунзенець», хто увійшов до рейтингу «100 кращих бомбардирів Другої ліги Української зони чемпіонату СРСР». На його рахунку 86 м’ячів.
Він також є рекордсменом за сезон (18 голів) і кращим снайпером за всю історію команди, забивши за 5 років 58 м’ячів. Без перебільшення, досягнення «зіркового» гравця навряд чи комусь вдасться повторити у майбутньому, не говорячи вже про те, аби його перевершити.
4 лютого 66 років від Дня народження Григорія Вікторовича ЛАЗАРКА.
«Який здібний футболіст був! Технічний, високорослий, який добре грав головою і на відміну від інших чудово бачив поле.»
Зі спогадів Олександра СЕРБІНА – тренера сумського «Фрунзенця»
Перші матчі, перші голи
НА ПОЧАТКУ 70-х років Григорій разом з двома друзями записалися в групу підготовки при команді майстрів сумського «Фрунзенця», яку тренував Віктор КИСЛЯКОВ. Досвідчений футболіст відразу угледів у юнака потенціал. Згодом наставником став Костянтин ЗІНОВЬЄВ, який продовжував вдосконалювати майстерність здібного юнака, бо він помітно виділявся серед своїх ровесників імпровізацією, непередбачуваними діями на полі і футбольною хитрістю, виступаючи на будь-якій позиції.
Ці риси оцінили тренери «Фрунзенця» і в 1977 році Григорій дебютував у команді майстрів. Перший матч зіграв 3 квітня в Одесі проти СКА, в якому сумчани зазнали поразки (0:2). А перший свій м’яч забив луцькому «Торпедо» (2:0) у своєму стилі – ударом голови. Не менш красивим був і гол у ворота хмельницької «Хвилі» (1:0), який надіслав з «нульового» кута.
Дебютного сезону Григорій відзначився 5 разів у 41 зустрічі. Це був лише початок.
У наступні два роки юнак відзначився своїми бомбардирськими якостями, забивши 24 м’ячі. У сезоні- 1978 посів 11-е місце серед усіх снайперів Другої ліги.
У складі збірної Ю-20
ГРУ 18-річного юнака відразу помітив головний тренер молодіжної збірної УРСР Ю-20 Віктор КАНЕВСЬКИЙ і включив у заявку на участь у першому (і єдиному ) чемпіонаті СРСР серед молодіжних команд, організований тижневиком «Футбол- Хокей». Партнерами були Михайло МИХАЙЛОВ, Анатолій ДЕМ’ЯНЕНКО, Олег ТАРАН, Юрій СУСЛОПАРОВ та інші юнаки, які згодом заявили про себе у великому футболі.
Гравцям довелося витримати нелегке фізичне і психологічне навантаження. За 11 днів їм довелося зіграти 6 матчів. Екзамен українці склали на «відмінно». Були першими у групі, хоча мінімально поступилися ровесникам туркменської збірної, а решту зустрічей виграли: 2:0 – грузинів, 1:0 – у молдаван і 5:0 – естонців. У півфіналі з білорусами і фіналі з москвичами, які завершилися з двома нулями на табло, довелося виконувати серії післяматчевих пенальті. Двічі наші юнаки були вправнішими, вигравши – по 5:4. Тож вони стали першими і єдиними чемпіонами.
Згодом Григорію довелося виконувати свій священний обов’язок у …спортивній роті, поповнивши лави київського СКА.
Чому Григорій не став лейтенантом…
ЦЕ нова сторінка у кар’єрі ЛАЗАРКА. Граючим тренером армійської команди був Володимир МУНТЯН, а грав разом з Віктором НАСТАШЕВСЬКИМ, Ігорем НАКЛНЕЧНИМ, Миколою ПІНЧУКОМ та іншими. Гра в них йшла як по нотах. СКА впевнено виграв перше місце і не без допомоги Григорія здобув путівку до Першої ліги чемпіонату СРСР. Все вирішилося на міні-турнірі, де кияни випередили гродненський «Хімік» і «Динамо» з Барнаула. Все залежало від двох матчів з «Хіміком», в яких Григорій двічі зрівняв рахунок (1:1 і 2:2). За сезон сумчанин забив 13 м’ячів і як у 1978 році мав 11-й показник серед бомбардирів 23 команд. У доробку трійки нападників НАСТАШЕВСЬКИЙ – ЛАЗАРКО – ПІНЧУК 53 голи із 91 командного.
Володимир МУНТЯН дуже хотів і намагався залишити Григорія у Києві, пропонував квартиру і звання лейтенанта. Але марно – військова служба не приваблювала футболіста, сумчанин повернувся до міста, аби продовжити грати у рідній команді і радувати своїх вболівальників.
… і залишив «Спартак» і «Металіст»
У РІЗНІ роки Григорія запрошували тренери кількох вищолігових команд. Він міг стати першим сумчанином, який заграв би у московському «Спартаку». На перегляді сподобався Діду – таке було псевдо у Костянтина БЄСКОВА. Він звернув увагу на те, як старанно і вправно працює юнак на тренуваннях. Дід уже бачив Григорія на позиції центрального захисника у складі «Спартака». Григорій, нікого не попередивши, залишив базу і повернувся до Сум.
Є кілька версій чому ЛАЗАРКО не захотів грати у «Спартаку». За однією – боявся літати літаком, інша – його забрала дружина, бо вона не хотіла жити у великому місті, за третьою – подзвонив друг, мовляв, у Сумах хороший кльов риби, приїжджай. Григорій швидко зібрався і вже наступного дня сидів з вудкою у човні.
ДО РЕЧІ, не склалася кар’єра у «Спартаку» у сумчан і футболістів, які грали в наших командах – Артема БЕЗРОДНОГО, Єгора ЛУГАЧОВА, Миколи ПАВЛЕНКА, Олега ПЕСТРЯКОВА.
Мав Григорій запрошення від Віктора ПРОКОПЕНКА з «Чорноморця», але не знайшов з ним спільної мови щодо квартирного питання. Тренер пообіцяв, як говорять футболісти, перекрити кисень і після «Чорноморця» Григорій більше ніде не буде грати, хіба що на першість водокачки. Однак нічого з цього у тренера не вийшло, кар’єра сумчанина продовжувалася.
Сподобався гравець і Євгену ЛЕМЕШКУ з «Металіста», але залишив команду після 5 матчів і одного забитого м’яча у розіграші Кубка СРСР.
Міг Григорій «прописатися» і в ташкентському «Пахтакорі», але через 4 місяці повернувся додому, відмовив «Дніпру», з різних причин не вдалося заграти у болгарському і польському чемпіонатах.
Чому сумчанин залишив «Спартак» і «Металіст»?
За словами екс-воротаря сумського «Фрунзенця» Сергія КИРІЄВСЬКОГО – кума Григорія, він хотів дуже грати вдома для своїх вболівальників, прагнув бути першим, на виду. А ще він був патріотом своєї команди і свого міста. .Це – по-перше, а по-друге, через суперечку з Юрієм ГАВРИЛОВИМ, який провокував новачка, мовляв, чого ти приїхав, тобі тут нічого робити, відчуваючи, що Григорій займе його місце. У роздягальні він поставив «спартаківця» на місце.
У «Металісті» не захотів грати через неспортивну поведінку тренера, який ображав гравців, не цурався матюків. А цього терпіти Григорій не міг, відверто при всіх зробив зауваження тренеру. Йому це не сподобалося.
Додому! Додому! Додому! У «Фрунзенець»!
ПІСЛЯ СКА Григорій повернувся додому, де став одним із лідерів «Фрунзенця». За 2 роки забив 29 м’ячів у 83 зустрічах. Ці здобутки могли зростати, якби команда не вилетіла з Другої ліги.
Кар’єру продовжував у павлоградському «Колосі» і аматорському охтирському «Нафтовику», якому допоміг виграти першість УРСР серед КФК і дебютувати у Другій лізі всесоюзного чемпіонату. Першого сезону, забивши 13 м’ячів, став кращим бомбардиром команди.
ФОТО з АРХІВУ.
1985 р. Вшанування «Нафтовика» – чемпіона УРСР серед КФК на рідному стадіоні в Охтирці. Григорій ЛАЗАРКО у другому ряду 5-й ліворуч.
Відігравши ще три сезони у краснопільському «Яворі» в ЧУ (65 матчів – 17 голів), Григорій завершив свої виступи на професіональному рівні.
Василь ЄРМАК –екс-капітан охтирського «Нафтовика»:
– Із місцевих гравців ЛАЗАРКО був найталановитішим гравцем. Шалений нападник, який, на жаль, втратив шанси заграти на високому рівні. Талант нереальний. У «Нафтовику» 1986-го виглядав прекрасно, однак згодом його прибрали з команди – все через проблеми з режимом. Куди не заберуть його, два дні побуде і повертається до Сум. Ніхто так і не зумів знайти до нього. підхід.
Володимир САЄНКО – екс-президент ФК «Явір»:
– Дуже талановитим гравцем був Григорій. На жаль, своїми здібностями він сповна не скористався. З появою у «Яворі» помітно поліпшилася гра команди. І в тому, що ми стали бронзовими призерами друголігового ЧУ, я, вважаю, чимала заслуга цього гравця від Бога. Добре у нього виходило взаємодіяти з Олександром БОБУХОМ. Вправно грав Григорій головою, відзначався неабиякою працездатністю на полі, допомагав партнерам у відборі м’яча,завжди прагнув до ефективного завершення кожної атаки і регулярно забивав голи. Був універсальним виконавцем Жаль, що так рано завершив кар’єру. .
Ще кілька сезонів Григорій продовжував грати на аматорському рівні, виступаючи за команди Сум. Зокрема у складі «Автомобіліста» став чемпіоном і володарем Кубка області.
З часом через важку хворобу Григорій відійшов від футболу. Друзі і товариші підтримували його, вселяли надію, що він її переможе. Але подолати її не вдалося.2 серпня 2004 року Григорій ЛАЗАРКО завершив свій земний шлях. Було йому 45 років.
На жаль, у Сумах чомусь забули про цього «зіркового» футболіста, який в історію команди вписав одну із найяскравіших сторінок. Ім’я гравця вартує уваги увічнення в турніру його пам’яті.
МАТЧІ з ІСТОРІЇ
1982 рік «Фрунзенець». Григорія ЛАЗАРКА визнано найкращим і найрезультативнішим гравцем «Фрунзенця» у сезоні. Забив 18 м’ячів.
Анатолій АРХИПОВ – старший тренер команди:
– ЛАЗАРКО розпочинав грати у захисті, але користь приніс у нападі. Він швидко знайшов свою гру, вправно спрямовував ниті атак і проявив свої бомбардирські якості. Увійшов до десятки кращих бомбардирів лігт.
«ФРУНЗЕНЕЦЬ» – «СПАРТАК» (Житомир) – 4:3.
У першому таймі сумчани пропустили 3 м’ячі. Після перерви грали більш зібрано, чітко розігрували комбінації біля воріт суперників. Героєм зустрічі став Григорій ЛАЗАРКО, який змусив гостей 4 рази розпочинати з центра поля. Такої кількості м’ячів сумські вболівальники давно не бачили на своєму полі.
«ФРУНЗЕНЕЦЬ» – «ПРИКАРПАТТЯ» (Івано-Фраківськ) – 2:0.
У середині першого тайму гості порушили правила на своєму штрафному майданчику і суддя призначив пенальті Його вправно реалізував ЛАЗАРКО. Закріпив перемогу на 65 хвилині Віктор ЧІПІЖНИЙ,
«ФРУНЗЕНЕЦЬ» – «КОЛОС» (Павлоград( – 3:1.
Впевнена і красива перемога сумчан над одним із лідерів. Першим рахунок відкрив ЛАЗАРКО. Гості відігралися. Але Михайло ІВАНИЦЯ і В’ячеслав ЧУЙКО швидко забили ще два голи.
«ФРУНЗЕНЕЦЬ» – «СУДНОБУДІВНИК» (Миколаїв) – 2:0.
Атаки, мов хвилі, накочувалися на штрафний майданчик гостей. Логічним їх завершенням став гол, який майстерно забив ЛАЗАРКО у першому таймі. Ще один м’яч в активі ЧУЙКА.
«БУКОВИНА» (Чернівці) – «ФРУНЗЕНЕЦЬ» – 1:1.
Бойова нічия з лідером. А перемога гарантувала господарям достроковий виграш чемпіонського звання. Сумчани дали бій супернику. Одну з контратак ЛАЗАРКО завершив влучним ударом з із –за меж штрафного майданчика, пославши м’яч у «дев’ятку». Відзначився і воротар гостей Сергій КІРІЄВСЬКИЙ. З двох пенальті в одному він відбив м’яч.
1986 р. «Нафтовик»
«ОКЕАН» (Керч) – «НАФТОВИК» – 2:2 ЛАЗАРКО першим відкрив рахунок. Згодом господарям вдалося його зрівняти. Гості організували рішучий наступ і нападаючі створили чисельну перевагу біля штрафного майданчика «Океану». На точну передачу вийшов ЛАЗАРКО і вивів свою команду вперед. Господарі вдалося добитися нічиєї.
Але за протестом «Океану» охтирчанам була зарахована поразка (за них грав Крамаренко вилучений з поля в попередньому матчі).
«ШАХТАР» (Павлоград) – «НАФТОВИК» – 0:1.
Гості діяли наполегливо, вели атаки широким фронтом, які були досить небезпечними.У другому таймі під час однієї з них м’яч одержав ЛАЗАРКО і точним ударом спрямував його у ворота «шахтарів».
«НАФТОВИК» – «ЗІРКА» (Кіровоград) – 2:0.
У красивому стилі охтирчани обіграли одного з лідерів чемпіонату. Вже на початку зустрічі ЛАЗАРКО сильним і ефектним ударом зі штрафного відкрив рахунок. Були ще кілька моментів біля воріт суперника, але скористатися вдалося одним, який реалізував ОСИПОВ.
«НАФТОВИК» – «КРИВБАС» (Кривий Ріг) – 4:1
.Гості боролися за перемогу в лізі, а охтичани – за збереження «прописки» в ній. Наші футболісти довели, що при бажанні, вони й з лідерами можуть не тільки змагатись на рівних, але і перемагати їх. Вже на 4-й хвилині ЛАЗАРКО зі штрафного відкрив рахунок. Відразу після перерви він подвоїв його. Лідер атак криворіжців НАСТАШЕВСЬКИЙ скоротив розрив до мінімуму. Ведучи наступ широким фронтом на великих швидкостях, КРАМАРЕНКО забив ще два м’ячі. Це була перша перемога під керівництвом нового старшого тренера Андрія БІБИ.
ФОТО з АРХІВУ.
1979 р. Григорій ЛАЗАРКО ( у другому ряду – третій праворуч) у складі рідного «Фрунзенця».
Здобутки і голи
ГРИГОРІЙ – переможець (СКА К.) і срібний призер («Колос» П.) Другої ліги Української зони чемпіонату СРСР.
ПЕРЕМОЖЕЦЬ першості УРСР серед КФК («Нафтовик»).
БРОНЗОВИЙ призер друголігового чемпіонату України («Явір»).
НАЙКРАЩИЙ бомбардир за сезон «Фрунзенця» 1978 р. (13 м’ячів) і 1982 р. (18), охтирського «Нафтовика» 1986 р. (13) і «Явора» 1992/93 (12). У 1982 р у ТОП-10 (6 місце) кращих бомбардирів Другої ліги.
ЗА КОМАНДИ області зіграв матчів/ забив м’ячів: «Фрунзенець» – 205/58, «Нафтовик» – 32/13, «Явір» – 65/17.
У 4-х МАТЧАХ поспіль із 5-и фінального турніру (1986 р.) серед команд КФК, на якому охтирський «Нафтовик» виграв путівку до Другої ліги чемпіонату СРСР, Григорій забив 4 м’ячі. У зустрічі із долинським «Нафтовиком» його гол став вирішальним (2:1), який приніс нашій команді дострокову перемогу.
ГРИГОРІЙ Лазарко у Символічній збірній сумської команди майстрів за 60 років її історії. На його честь засновано клуб бомбардирів імені Григорія ЛАЗАРКА. До нього входять гравці, які виступали у командах області і забили найбільше м’ячів.
Григорій РЕВА
Телефони для довідок (05459) 7-13-64, 050-064-94-14, 098-706-75-24
👍
Гарні були час, і футбол був гідний