ЩОДЕННИК ВІЙНИ: «ЦЕЙ МОТОРОШНИЙ СЕРІАЛ ПРОДОВЖУЄТЬСЯ ДЕКІЛЬКА ДНІВ І НОЧЕЙ»

Не перший день обстрілу. Сидимо в погребі в сусідки по вулиці. Власне, в неї і живемо, додому
бігаємо попоратись і протопити в хаті, помитись, рано-вранці.
Снаряди пролітають над нами з характерним шипінням.
Ми з Василем коментуємо – цей впав там, цей отам. Оооо – це «Гради» сипонули по центру.
Коли стріляє танк, спочатку чути – бумм, потім – шшшш, потім вибух. Дрижить земля.
Коли б’є град, то постріли ідуть чергою, не встигаєш рахувати – суцільне бум-бум-бум.
Жінки моляться. Хазяйка погреба пригощає всіх свяченою водичкою. П’ємо. Сусідка поруч просить Бога: «Та одведи в поле, та одведи в ліс, та й там не вбий нічого живого!» Звертається до мене: «Сергію, читай і ти молитву, ти ж багато їх знаєш!» «Та читаю!» -кажу, хоча насправді знаю їх дві і ті недосконало… Цей моторошний серіал продовжується декілька днів і ночей.
Але ще жахливіше було спостерігати, як обстрілювали сусідні села, перехресним вогнем, вночі, з застосуванням освітлювальних боєприпасів і запусканням дронів. Що вони хотіли там побачити?
Людські муки? Нелюди і садисти, це компліменти для цих двоногих!
Але – вижили! Навіть умудрились в перервах поміж обстрілами відсвяткувать День народження! На нашу невелику вулицю, якщо рахувати і те, що впало на городи, прилетіло більше 20- ти снарядів!
Я і не знав, що тут живуть одні націоналісти!
Ось така буденність, така проза життя… Ті дні для кожного запам’яталися по різному. Ми, можна сказати, чотири сім’ї, провели їх ось так. Час від часу до нас приєднувались і інші сусіди.
Звичайно, на абсолютну хронологію і достовірність фактів ми не претендуємо, але частину життя в окупації описала в свого роду щоденнику моя дружина Рудакова Ніна Анатоліївна, так, як воно бачилось їй.
С. РОМАНЕНКО, с. Бранцівка

ВІЙНА 24.02.2022
24.02. – пішли танки селом
25.02. – техніка по селу і нашій вулиці, щодня постріли.
03.03.22 – з 11-40 до 14-17 постріли
по селу, розбомбили наш двір (упав годинник і зупинився)
03.03.22 – жити пішли до Павлівни,
ночували я, Сергій, Марійка і Павлівна
04.03.22 –з 8-30 до 14-30 бомбили
Христівку і центр- сиділи у підвалі.
05.03.22 – Я, Сергій, Марійка, Павлівна, Дмитрівна, Рая тричі по три години сиділи у погребі – бомбонули Почтарьових.
06.03.22 – У Павлівни я, Сергій,
Марійка, Лєна, Несторівна, двічі по три
години – у погребі.
07.03.22 – Я, Сергій, Марійка,Люба,
Вася, Павлівна – тричі по 3 години сиділи в погребі, ввечері з 8-30 до 10-00
– погріб, 02-30-літаки.
08.03.22 – Я, Сергій, Марійка, Галя,
Люба, Вася– 1) 7-40 – 9-00; 2)14-30-
15-40; 3)19-15 – 23-20 – погріб. 09-30-
літаки
09.03.22 – Я, Сергій, Марійка, Галя,
Люба, Вася – з 7-40 до 11-40 – погріб
(спали на ліжках), 2 літаки у 3-30.
10.03.22 – Я, Сергій, Марійка, Галя,
Люба, Вася з 11-40 до 13-40 у погребі
спали, 7 літаків у 1-40.
11.03.22 – Я, Сергій, Марійка, Галя,
Люба, Вася, вночі літаки, з Боромлі чути
постріли гармат У погріб не ходили)
12.03.22 – Я, Сергій, Марійка, Галя,
Люба, Вася – 18-50 чотири літаки,
Боромля, Семереньки, Земляне – постріли, вибухи (погріб – ні), температура -80 С
13.03.22 – Я, Сергій, Марійка, Галя,
Люба, Вася – кругом глухі постріли,
19-30 здалеку вибух сильний, погріб –
ні, спали, температура – 120С
14.03.22 – з 13-00 – дві машини їздили поза городами (орки), з 14-30 –
літали літаки, безпілотники.
15.03.22. Зарізали порося. За гулом
паяльної лампи хлопці не чули, як два
літаки летіли понад городом у 7-00, зі
сторони Тростянця – вибухи, з 2-30 –
літаки, 6 штук.
16.03.22 – той же колектив, постріли
з 19-00, два літаки в 2-15, температура -12 С
17.03.22 – постріли з 8-40 зі сторони
Славгорода, з 11-30 літаки кружляли,
ночували шість чоловік.
18.03.22 – 5-50 постріли, з 13-30 до
15-00 у погребі; 17-30 – п’ять танків
заїхали у село, ходили по хатах, шукали «оружиє», у М. Я. вбили собаку,
побили вікна, бо не відкрив, лазили по
погрібах, постріли було дуже чутно зі
сторони Писарівки, температура -15С,
світло включили в 10-00, виключили
21-00.
19.03.22 – світло включили в 10-45,
температура -11 С, постріли зі сторони Писарівки на Охтирку і вдень, і вночі
з перервами, ночували у шістьох.
20.03.22 – постріли зі сторони Мезенівки, Писарівки на Охтирку і Хмелівка -на Суми до обід, пролетів літак
– вибухи стихли, температура -80С. Ночували у шістьох.
21.03.22 – постріли зі сторони Боромлі на Тростянець з 7-00 до 11-00; з
18-30 до 21-00 у погребі, температура
-8 С
22.03.22 – постріли, вибухи зі сторони Боромлі на Тростянець, приїхали 3 БТР (орки), були у М. Д., сиділи в
погребі з 18-30, постріли до часу ночі,
просто одна жуть!!!
23.03.22 – 5-50 постріли, вибухи зі
сторони Боромлі на Тростянець, у погребі з 9-30 до 10-00. Приїхали 3 БТР, 2
танки з Жигайлівки по селу і через час
поїхали назад, вибухи не вщухають
24.03.22 – бій у Семереньках з 12-
30, з Боромлі артилерійські обстріли і
день, і ніч, жах! Приїхали в село орки і
поселились у клубі, ходили по дворах,
перевіряли паспорта.
25.03.22 – оберігають міст по черзі,
людей не трогають, тільки питають курить і документи, літаки літали, далекі
чути вибухи. Світло виключили.
26.03.22 У 5-30 приїхала машина,
забрала всіх своїх, втекли, залишили
всі пожитки і свої мокрі труси з носками. Було тихо, здалеку було чути вибухи, по радіо передали, що звільнили
Тростянець і Боромлю. Світла немає,
сильний дуже вітер, температура +10С
27.03.22 – вітер сильний, світла немає, приїздив джип з українськими військовими, питали, яке село і чи немає
орків у селі. У 16-00 включили світло.
Ночуємо вдома.
28.03.22 – зранку літала птичка, збили під Миропіллям, цілий день було
чути вибухи, підривали покинуту орками техніку. Світло з перебоями, ночували вдома.
На знімках: Наслідки
обстрілу с. Бранцівка

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *