Любов Миколаївна Каплуновська – листоноша Краснопільського відділення поштового зв’язку, має стаж роботи у галузі більше 20 років. Поспілкувалися з ню про їхній трудових шлях та “Перемогу».
Любов Миколаївно, відколи працюєте листоношею?
З 2001 року і до сьогодні працюю на Краснопільській пошті.
Ви краснопільчанка?
Так, народилася у Краснопіллі, закінчила місцеву школу, після восьмого класу декілька місяців вчилася, а потім працювала у Полтаві на бавовняно-пряльній фабриці. Вийшла заміж у Полтаві, потім повернулася до Краснопілля, бо подружнє життя не склалося.
Відразу стали до роботи?
Ні, кілька років не працювала. Потім Людмила Григорівна Мартиненко, колишній начальник виробничої дільниці тоді
ще Краснопільського вузла поштового зв’язку, запропонувала роботу листоноші. Великого вибору не було, погодилася. Все нормально, звикла, працюю вже 22-й рік поспіль, колектив у нас гарний, дружний.
Любов Миколаївно, не можу не запитати про те, як мешканці дільниці, яку Ви обслуговуєте, налаштовані на передплату, зокрема і на «Перемогу»?
Люди вже запитують її вартість, щоб передплатити. На моїй дільниці на даний час 55 примірників. Як буде з нового року, прогнозувати не берусь. Будемо працювати, пропонувати. Старші люди-передплатники завжди чекають на «Перемогу», цікавляться новинами. Але загалом зараз передплати зменшилося. Але, звісно, найбільше передплатників у «Перемоги».
Крім передплати на періодику, які послуги, що надає поштовий зв’язок, користуються попитом?
На моїй дільниці багато людей поважного віку просять допомогти сплатити кошти за комунальні послуги.
Особливо це люди самотні. Чекають пенсію, коли я приношу, дають кошти і квитанції для їх оплати у відділенні
поштового зв’язку.
Чого Ви бажаєте краснопільчанам?
Мирного неба над головою, щоб війна скінчилася, щоб ми жили, як раніше, до широкомасштабного вторгнення – мирно, щасливо, хто краще, хто гірше, але жили мирно і нічого поганого не знали. У мене вдома двоє онучат- школярів, які навчаються онлайн. Зараз вони самі, їх батьки на роботі, а в мене серце не на місці, як вони там. Тому усім – миру!
