icon clock29.07.2023
icon eye696
Громада

Разом один з одним, разом з Україною. Зустріч 20 років (11-А клас, випуск 2003 року, допис-подяка однокласникам)

У цьому році у нас мала бути б зустріч однокласників – 20 років як випустився наш 11-А клас під керівництвом Цуренка Сергія Павловича (Царство йому небесне).

Якби ви знали, як ми її чекали ! Коли у 2003 ми відгуляли наш останній вечір, то перші два роки зустрічались кожні 6 місяців! Мій дружний, веселий, найкращий клас! Як я за вами сумую! Війна внесла свої корективи і нас розкидало по світу! Хто в Англії, хто в США, Польщі, Чехії, Нідерландах та інших країнах.

Дехто проживає і на території нашого,тепер вже, запеклого ворога! Але від цього вони не стали нам чужими, вірю, що думками та серцем вони зі своєю Батьківщиною. Я завжди організовувала зустрічі і хочу сказати, що у порівнянні з іншими класами у нас приходили майже всі, навіть ті, хто пішли після 9-го класу!

Ми підтримуємо зв’язок, спілкуємось, вітаємо один одного з Днем Народження та іншими святами. А з початком війни ми ще й волонтеримо разом! Я вдячна кожному з них, кожному, хто завжди зголошується на мої прохання – то треба закупити вологі серветки захисникам, захист від комах чи продукти на передову, які відправляє Віта Тєлєгіна та Таміла Єрьоменко, то придбати матеріали на захисні сітки, які плете колектив дитячого садочку “Малятко” ,за що їм безмежна дяка! Цьогоріч наше святкування набуло іншого формату.

Ми вирішили, замість втраченого свята, зробити подарунок нашим захисникам та наблизити перемогу! Тому задонатили і закупили матеріали на 15 маскувальних сіток! Класних та легких маскувальних сіток, на які у нас вже є запити!

Та 20 балаклав-сіток від комах. Роман Завгородній, Олександр Кругляк, Юля Кучерявенко – ви неймовірні! Дякую вам за постійну підтримку! Світлана Гопко, Алеся Бабіч, Алла Дяченко, Наташа Леонова, Сергій Пальощенко, Роман Хільгора, Сергій Краснянський, Олександра Фурсова, Юлія Гонтар, Іра Рожкова, Наташа Лисюк – вам теж велике спасибі,що підтримуєте мої ідеї, а разом з ними і ЗСУ! Хочу, щоб всі знали їхні імена, щоб за них відчували гордість їхні рідні, близькі та друзі! Адже це люди з великої літери! Неймовірні, щирі та віддані!

Хочемо на нашому прикладі показати, що разом можна зробити багато добрих справ і допомагати нашим хлопцям в тилу! Закликаємо всіх долучатися, об’єднуватися і допомагати хто чим може! Ось така наша зустріч. Навіть, якщо ми не поруч, то душею, думками – разом! Разом один з одним, разом з Україною! І у нас всі як один згодні, що буде перемога, а за перемогою обов’язково буде наше свято і ми знову побачимось у нашому рідному Краснопіллі! З повагою, Вікторія Пиленко (Супрун).

Коментарі

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *