Новини Краснопільщини

Як встановити межі земельної ділянки з суміжним землекористувачем («сусідом»)?

       Встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) – це визначення за допомогою геодезичних пристроїв місцезнаходження поворотних точок меж земельної ділянки та їх закріплення межовими знаками.

       Відповідно до статті 106 Земельного кодексу України власник земельної ділянки має право вимагати від власника сусідньої земельної ділянки сприяння встановленню твердих меж, а також відновленню межових знаків у випадках, коли вони зникли, перемістились або стали невиразними.

       Види межових знаків і порядок відновлення меж визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин.

       Витрати на встановлення суміжних меж несуть власники земельних ділянок у рівних частинах, якщо інше не встановлено угодою між ними.

       Межі земельної ділянки в натурі (на місцевості) закріплюються межовими знаками.

Межовий знак – спеціальний знак встановленого зразка, яким закріплюється місце положення поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Межові знаки бувають трьох видів:

Вид 1 – знак спеціальної конструкції, який складається із 4 елементів – металева марка у формі кола діаметром 50 мм та товщиною 1 мм;

Вид 2 – металева труба діаметром 3-7 см. висотою 80 – 100 см. із привареною зверху металевою табличкою (пластиною) для написів;

Вид 3 – дерев’яний стовп, який має мати такі параметри: діаметр – не менше 10 см. висота не менше 100 см. із хрестовиною у нижній частині та верхньою основою 15×15 і висотою 20см, зверху стовпа робиться виріз для написів.

Кожен межовий знак має свій номер, який складається із 14 символів.

Межовий знак – спеціальної конструкції	Межовий знак – металева труба	Межовий знак – дерев’яний стовп

                            Порядок встановлення меж земельної ділянки

      Встановлення меж земельної ділянки здійснюється відповідно до Закону України про «Про землеустрій» та Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на основі технічної документації із землеустрою, якою визначається місце розташування поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

       Відповідно до Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), затвердженої Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 18 травня 2010 року № 376, встановлення  (відновлення)   меж   земельної  ділянки здійснюється з метою визначення в натурі (на місцевості) метричних даних земельної ділянки,  у тому числі  місце розташування поворотних точок її меж та їх закріплення межовими знаками.

        Встановлення меж земельної ділянки складається із таких етапів:

1. укладення договору із землевпорядною організацією на складання технічної документації для встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості);
2. підготовчі роботи – аналіз вихідних матеріалів, даних Державного земельного кадастру та ін.;
3. топографо-геодезичні роботи – виконання геодезичних зйомок на місцевості для визначення поворотних точок меж земельних ділянок та встановлення межових знаків (відповідно до Інструкції – за бажанням власника земельної ділянки);
4. камеральні роботи – складання та оформлення технічної документації із землеустрою, щодо встановлення відновлення меж земельно ділянки в натурі (на місцевості) та закріплення їх межовими знаками.

         У пункті 3.12. Інструкції передбачено, що закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється виконавцем у присутності власника (користувача) земельної ділянки, власників (користувачів) суміжних земельних ділянок або уповноваженою ним (ними) особою.

          Важливо!

         Повідомлення власників (користувачів) суміжних земельних ділянок про дату і час проведення робіт із закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється виконавцем завчасно, не пізніше ніж за п’ять робочих днів до початку робіт із закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Повідомлення надсилається рекомендованим листом, кур’єрською поштою, телеграмою чи за допомогою інших засобів зв’язку, які забезпечують фіксацію повідомлення.

         Власники (користувачі) суміжних земельних ділянок, місце проживання або місцезнаходження яких невідоме, повідомляються про час проведення робіт із закріплення межовими знаками поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) через оголошення у пресі за місцезнаходженням земельної ділянки.

         Закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) може здійснюватися за відсутності власників (користувачів) суміжних земельних ділянок у випадку їх нез’явлення якщо вони були належним чином повідомлені про час проведення вищезазначених робіт, про що зазначається в акті прийомки-передачі межових знаків на зберігання.

                                               Куди звертатись?

        Відповідно до ч. 3 ст. 158 Земельного кодексу України, органи місцевого самоврядування вирішують земельні суперечки в межах населених пунктів відносно меж земельних ділянок, які знаходяться у власності й користуванні громадян, і дотримання громадянами правил добросусідства. Такими органами місцевого самоврядування, до повноважень яких належить вирішення земельних суперечок, визначені виконавчі органи сільських, селищних, міських рад (п.5 ч. 1 ст. 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

        Згідно статті 26 Закону України «Про землеустрій», розробниками документації із землеустрою є:

• юридичні особи, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі яких працює за основним місцем роботи не менше двох сертифікованих інженерів-землевпорядників, які є відповідальними за якість робіт із землеустрою;
• фізичні особи – підприємці, які володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованими інженерами-землевпорядниками, відповідальними за якість робіт із землеустрою.

        Юридична особа набуває права виконувати роботи із землеустрою, якщо у її штаті є два і більше сертифікованих інженера-землевпорядника за основним місцем роботи, а фізична особа – підприємець – у разі, якщо вона сама є сертифікованим інженером-землевпорядником.

        Перелік суб’єктів господарювання, що надають відповідні послуги у Вашому районі/місті можна дізнатись у управліннях Держгеокадастру у відповідному районі або за допомогою мережі інтернет.

                                             Необхідні документи

Вихідні документи для укладання договору:

1. копія документа, що посвідчує право власності (користування) на земельну ділянку (в разі його наявності).
2. рішення відповідного органу місцевого самоврядування або виконавчої влади про надання дозволу на відведення земельної ділянки у власність (користування) з викопіюванням на якому зазначене її місце розташування.
3. копія документа, що підтверджує право власності на нерухоме майно, яке знаходиться на даній земельній ділянці (в разі наявності).
4. копію документа, що посвідчує фізичну особу (копія паспорта та ідентифікаційного коду), або копію свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи.

        Встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на підставі розробленої та затвердженої:

• технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості);
• технічної документації із землеустрою щодо поділу та об’єднання земельних ділянок;
• проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність (оренду).

        Для замовлення технічної документації з землевпорядною організацією укладається договір.

                              Мета встановлення межових знаків

Встановлення меж земельних ділянок в натурі також відбувається, якщо:

• межові знаки, що були встановлені раніше, на даний момент знищені з будь-яких причин;
• забудовник має впевнитись, що будівля, яку планується побудувати на цій ділянці буде знаходитись на достатній відстані від меж ділянки;
• у потенційного покупця чи орендатора даної земельної ділянки виникли сумніви щодо коректності меж, що були встановлені власником;
• раніше подібні роботи не проводились, тому власник хоче чітко визначити межі своєї ділянки і отримати відповідні документи.

                              Межові знаки не встановлюються:

• у спільних поворотних точках меж суміжних земельних ділянок, на яких раніше встановлено межові знаки;
• у місцях, де їх установка неможлива (на водних об’єктах, при забороні проведення земляних робіт). У такому випадку поворотні точки меж земельної ділянки можуть позначатися маркуванням фарбою;
• у поворотних точках меж земельних ділянок, які у визначеному законодавством порядку надані (передані) для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування лінійних об’єктів: споруд опорних конструкцій (опори, стояки опор) повітряних ліній електропередачі, радіорелейних ліній та ліній зв’язку;
• на бажання власника (користувача) – у разі якщо межі земельних ділянок в натурі (на місцевості) збігаються з природними та штучними лінійними спорудами і рубежами (річками, струмками, каналами, лісосмугами, шляхами, шляховими спорудами, парканами, огорожами, фасадами будівель та іншими лінійними спорудами і рубежами тощо).

         Закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється у присутності власника (користувача) земельної ділянки, власників (користувачів) суміжних земельних ділянок. Передача межових знаків на зберігання власнику (користувачу) земельної ділянки здійснюється за актом прийомки-передачі межових знаків на зберігання.

         Власник земельної ділянки має право вимагати від власника сусідньої земельної ділянки сприяння встановленню твердих меж, а також відновленню межових знаків у випадках, коли вони зникли, перемістились або стали невиразними.

Витрати на встановлення суміжних меж несуть власники земельних ділянок у рівних частинах, якщо інше не встановлено угодою між ними.

         Статтею 108 Земельного кодексу України передбачено у випадках, коли сусідні земельні ділянки відокремлені рослинною смугою, стежкою, рівчаком, каналом, стіною, парканом або іншою спорудою, то власники цих ділянок мають право на їх спільне використання, якщо зовнішні ознаки не вказують на те, що споруда належить лише одному з сусідів. Власники сусідніх земельних ділянок можуть користуватися межовими спорудами спільно за домовленістю між ними. Витрати на утримання споруди в належному стані сусіди несуть у рівних частинах. До того часу, поки один із сусідів зацікавлений у подальшому існуванні спільної межової споруди, вона не може бути ліквідована або змінена без його згоди.

                                          Вартість робіт

       Ціна (вартість) встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та терміни виконання таких робіт залежать від площі земельної ділянки, складності робіт та інших факторів.

                Наслідки непідписання акта погодження меж земельної ділянки

       Бувають випадки, коли суміжні землекористувачі(«сусіди») не бажають підписувати відповідний погоджувальний акт, але:

      Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду 28 березня 2018 року прийняв Постанову по справі №681/1039/15-ц, у якій, зокрема, прийшов до наступних висновків щодо наслідків непідписання акту погодження меж земельної ділянки:

• погодження меж є виключно допоміжною стадією у процедурі приватизації земельної ділянки, спрямованою на те, щоб уникнути необов’язкових технічних помилок. При цьому стаття 198 ЗК України лише вказує, що складовою кадастрових зйомок є «погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами». Із цього зовсім не слідує, що у випадку відмови суміжного землевласника або землекористувача від підписання відповідного документа – акта погодження меж – слід вважати, що погодження меж не відбулося;
• погодження меж полягає у тому, щоб суміжнику було запропоновано підписати відповідний акт. Якщо він відмовляється це робити, орган, уповноважений вирішувати питання про приватизацію ділянки по суті, повинен виходити не із самого факту відмови від підписання акта, а із мотивів відмови (якщо вони озвучені). Якщо такими мотивами є виключно неприязні стосунки – правового значення вони не мають;
• у разі виникнення спору сама по собі відсутність погодження меж не є підставою для того, щоб вважати прийняте рішення про приватизацію незаконним;
• підписання акта погодження меж самостійного значення не має, воно не призводить до виникнення, зміни або припинення прав на земельну ділянку, як і будь-яких інших прав у процедурі приватизації;
• непогодження меж земельної ділянки із суміжними власниками та землекористувачами не може слугувати підставою для відмови відповідної місцевої ради в затвердженні технічної документації, за умови правомірних дій кожного із землекористувачі;
• не надання згоди на погодження меж земельної ділянки суміжного землекористувача не може бути перепоною для розгляду місцевою радою питання про передачу земельної ділянки у власність відповідачу за обставин виготовлення відповідної технічної документації.

        Підписання акта погодження меж самостійного значення не має, воно не призводить до виникнення, зміни або припинення прав на земельну ділянку, як і будь-яких інших прав у процедурі приватизації. Непогодження меж земельної ділянки із власником та/або землекористувачем не може слугувати підставою для відмови відповідної місцевої ради в затвердженні технічної документації, за умови правомірних дій кожного із землекористувачів чи землевласників. Не надання особою своєї згоди на погодження меж земельної ділянки суміжного землекористувача та/або власника не може бути перешкодою для розгляду місцевою радою питання про передачу земельної ділянки у власність відповідачу за обставин виготовлення відповідної технічної документації. Непідписання суміжним власником та/або землекористувачем акту узгодження меж земельної ділянки саме по собі не є підставою для визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку.

!!!При цьому рішення, дії та бездіяльність органів місцевого самоврядування можна оскаржити в судовому порядку.

                      Вирішення спору щодо встановлення меж земельної ділянки

       Земельним кодексом України (стаття 158) передбачено, що земельні спори вирішуються судами, органами місцевого самоврядування та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

        Окремо слід звернути увагу, що виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей.

        Судова практика, що склалася з приводу вирішення земельних спорів в частині встановлення меж земельної ділянки вказує, що за період 2017-2019 років суди задовольняли позови, якщо доходили висновку, що вони обґрунтовані та внаслідок порушення меж земельної ділянки порушується право власності, володіння, користування земельною ділянкою. Так, відповідне рішення суду наявне у справі 669/43/17 та 676/4536/17.

        Такі спори розглядаються у місцевих судах за правилами цивільного судочинства.

        Цікава судова практика щодо питання відсутності погодження меж земельної ділянки суміжним користувачем. Зокрема у правових висновках ВП ВСУ вказано, що орган приватизації повинен виходити не з факту відмови від підписання акта погодження меж земельної ділянки, а з мотивів відмови: Справа № 350/67/15-ц, 514/1571/14-ц.

Краснопільське бюро правової допомоги

(за матеріалами сайту https://wiki.legalaid.gov.ua/)

За отриманням безоплатної правової допомоги звертайтесь до :
Сумський місцевий центр –

4000, м. Суми, вул. Петропавлівська,108 телефон: 066-771-32-61, тТелефон: 098-380-69-38

Email: sumy1.sumy@legalaid.sm.ua

Білопільське бюро правової допомоги –

41800, м. Білопілля, вул. Соборна, 53. тел.(05443) 9-10-87

Краснопільське бюро правової допомоги –

42400, смт. Краснопілля, вул. Перемоги, 2. тел.(05459) 7-11-24, (05459) 7-11-74

Путивльське бюро правової допомоги –

41500, м. Путивль, пр-т Іоанна Путивльського , 46.  тел. (05342) 5-48-44, (05442) 5-49-44

Окрім того, в Україні діє єдиний номер з надання безоплатної правової допомоги –

0-800-213-103 (Цілодобово, у межах України – безкоштовно)

Зателефонувавши за ним, Ви зможете дізнатися адреси та контакти центрів у всіх регіонах України та отримати консультацію фахівців