Середина травня. З моменту ухвалення рішень про виділення Україні допомоги США минуло три тижні. Коли рішення ухвалювалися, я двічі написав, що в ідеалі (!) значний обсяг зброї та техніки надійдуть до середини травня (хоча були заяви, що все на низькому старті мало не на кордоні, і багато хто хотів у це вірити).
Так ось. За тими даними, про які я можу судити, ідеал залишився недосяжним. М’яко кажучи. Допомога йде, але насичення не відбулося, є точкові покращення. На окремих ділянках. За окремими видами боєприпасів. Як наслідок – на нас чекає важкий кінець травня – початок червня. Гірше, ніж це могло бути. Чергова заява Пентагону про те, що вони постараються щосили, вже не так гріє душу. Бо вони точно постараються, але мають начальство.
Це погана новина.
Потенційно хороша новина в тому, що у другій половині травня потік допомоги має помітно зрости. І якщо постачання будуть ритмічними, то в червні-липні вдасться купірувати наміри росіян.
Потенційно гарна – бо не факт. Технічно можливо. А от політично – не знаю.
Виходить така картинка.
Рішення у Вашингтоні ухвалили, всі молодці. Але процес виконання може бути таким, що вплине на суть рішення. Ми ж рухаємося не стежкою, а в якомусь коридорі можливостей. Можна рухатися по нижньому краю на межі виживання, а можна по верхньому, коли трохи легше.
Керуючи інтенсивністю потоку, можна озвучувати побажання. Якщо побажання не почуті, прикручувати краник. І публічно рекомендувати зайнятися якимись невимірними речами: наприклад, додати демократії чи ще трохи поборотися з корупцією. Благо цей жупел задіюється в один клік і з будь-якого приводу.
Занадто довго тягнути з виконанням рішення не вийде, тому що в США працюють механізми внутрішнього контролю і є кому спитати, а який обсяг фактично поставлено? Тим паче – у період виборчої кампанії. Тобто, поліпшення будуть у найближчому майбутньому, але доведеться терпіти…
З приводу (не)дозволу завдавати ударів по території рф. Якщо глянути на карту, все ж таки видно: навіть з наявними у нас засобами ураження (і навіть без застосування далекобійних ракет) росіяни, які бажають наступати на Харків, були б змушені накопичуватися далеко за Білгородом, мало не в Курській області. І до кордону вони підходили б у розібраному вигляді.
Коли нашим доводиться зустрічати їх на кордоні, при дистанції 20 км до окружної Харкова, це задоволення нижче середнього. Немає жодної логіки в тому, щоб забороняти застосування засобів з військових цілей на глибину – умовно – до 100 км. Це не загрожує ніякою ескалацією, нісенітниця повна. Розмови про те, що зброя надається для оборони – це і є оборона! І всі це розуміють. Але, ось так…
І тим не менш. Учора перепризначений міністр внутрішніх справ рф заявив, що у системі МВС некомплект становить 152 тис. осіб. Близько 16% від загальної кількості. Є регіони, де нестача гостріша (Магаданська область – 24%, Приморський край – 20% тощо). Як причина вказана низька зарплата та недостатній обсяг соціальних гарантій. Нестача в цілому не трагічна, але це явний сигнал, що МВС вимагатиме більше грошей. І найімовірніше їх отримає, бо проблеми всередині рф накопичуються. У тому числі – через «героїв сво».
Але обмежувачем тут виступають не гроші (які можна намалювати), а люди. Висмоктує ОПК, висмоктує армія. Якщо поліціонерам покращать постачання, буде менше охочих йти на війну. Навіть з урахуванням того, що в армію рф беруть усіх підряд, а в поліцію теоретично має бути якийсь фільтр – на практиці буде інакше. І ось ці дисбаланси з кадрами будуть вилазити все частіше та гостріше.
Координатор групи ІС Олексій Копитько
Телефони для довідок (05459) 7-13-64, 050-064-94-14, 098-706-75-24
😥
Всі думають, чи нам так навязали, що західна техніка безсмертна. Горить і вона в наші хлопці гинуть. Техніку відновлять, Героїв вже не повернеш