Лисичанськ, який колись був потужним промисловим центром із населенням понад 90 тисяч людей, сьогодні перетворений окупантами на територію виживання. Найбільш критична ситуація склалася у сфері охорони здоров’я: на все місто залишився лише один фельдшер «швидкої» допомоги.
Ситуація в окупованому місті межує з абсурдом і трагедією одночасно. Єдиний вцілілий фельдшер змушений поєднувати роботу лікаря та диспетчера. Це означає, що коли бригада (яка складається з однієї людини) виїжджає на виклик, на станції не залишається нікого. Наступний дзвінок про допомогу просто нікому прийняти.
Жителі Лисичанська, не дочекавшись відповіді по телефону, часто намагаються дістатися станції самостійно. Проте на місці вони знаходять лише порожні кабінети та замкнені двері. Допомогу надають суворо «в порядку черги», що для екстреної медицини є фактичним смертним вироком.
За даними самих окупантів, станом на кінець 2025 року в Лисичанську залишається близько 30 тисяч жителів — це лише третина від довоєнної кількості населення. Попри значну кількість людей, які потребують медичного супроводу, окупаційна адміністрація ігнорує проблему.
Ця ситуація є наочним прикладом того, що обіцяні «турбота» та «захист» від РФ існують лише у пропагандистських роликах. У реальності ж:
Медичний колапс у Лисичанську — це не випадковість, а закономірний результат російської окупації. Система охорони здоров’я на захоплених територіях стрімко деградує, залишаючи тисячі людей сам на сам із хворобами та смертю. «Визволення» по-російськи принесло в місто лише руйнування та повну відсутність гарантій на виживання.
За матеріалами: Центр протидії дезінформації |