icon clock13.11.2024
icon eye313
Люди Освіта

ОЛЬГА КУЛИК: «ДУЖЕ ПИШАЮСЯ ТИМ, ЩО ПРАЦЮЮ У КРАСНОПІЛЬСЬКОМУ ЛІЦЕЇ No 1»

Ольга Олександрівна Кулик, вчитель музичного мистецтва вищої кваліфікаційної категорії, старший
учитель Краснопільського ліцею No1 Краснопільської селищної ради.
Людина, яка завжди перебуває у творчому пошуку, має 30-річний педагогічний стаж, заохочує вчитися на уроках мистецтва, шукає нові технології та інструменти.

Ольго Олександрівно, як Ви прийшли у вчительську професію?

Здобуваючи освіту у своїй рідній Краснопільській ЗОШ І-ІІІ ступенів, я паралельно навчалася у музичній школі, яка дала мені міцний фундамент у вигляді навичок гри на фортепіано та
теоретичних знань з музики. А от вибір вчительської професії – це від нашого талановитого маестро, шкільного вчителя В. Л. Чернієвського. Я була солісткою, співала у шкільному ан-
самблі, хорі і саме Всеволод Леонідович заклав фундамент моєї любові до співу, за це я безмежно вдячна йому.

Завдяки йому я, до речі, й потрапила на роботу до своєї рідної школи. Ще будучи студенткою, проходила педагогічну практику і він говорив мені, що піде на заслужений відпочинок, як
тільки я буду готова його замінити. Так і сталося, але через довгих 18 років.

Чому виявився таким довгим шлях до рідної школи?

Після закінчення навчання у педагогічному інституті, я десять років працювала у Михайлівському НВК, бо мешкаю у селищі Михайлівському, тож, поки не реорганізували цей навчальний заклад, трудилася там. Потім вісім років їздила за 25 кілометрів на роботу у Мезенівський НВК. Одного
разу мені зателефонував Всеволод Леонідович і повідомив, що йде на заслужений відпочинок, і мене, свою ученицю, порекомендував на своє місце. Тож трудовий стаж у моєму рідному навчальному закладі складає вже 12 років. Дуже пишаюся тим, що працюю у Краснопільському ліцеї No1, бо дуже його люблю.

Пам’ятаю, коли я ходила дошколи, урок називався «Співи», зараз відмінності суттєві?

Так, дійсно, колись давно урок називався «Співи», потім «Музика і співи», а зараз наші сучасні школярі вивчають дуже цікавий предмет «Мистецтво». Це інтегрований курс, який передбачає виділення двох змістових ліній «Музика» та «Образотворче мистецтво», які органічно поєднуються в тематичний цикл і збагачуються елементами інших синтетичних мистецтв (хореографія, театр, кіно, циркове мистецтво).

Завдяки поєднанню різних мистецьких напрямків вдається глибше вивчити одне явище через інше – наприклад, архітектуру через музику,образотворче мистецтво через хореографію тощо. З огляду на те, що раніше на уроках музики акцент робився лише на спів, батьки вважають, що і їхні діти повинні на уроці тільки співати. Але спів на сучасному уроці музичного мистецтва – це лише один із етапів, якому, згідно методичних рекомендацій, відводиться близько 15 хвилин уроку.

Курс дуже цікавий, пізнавальний, а уроки просто захоплюючі, творчі, емоційні. Батьки, які активно допомагають своїм дітям, особливо першокласникам, часто присутні на уроках, допомагають їм виконувати творчі завдання і я помічаю, як багатьом це подобається, іноді здається, що їм навіть цікавіше, ніж самим дітям.

Ольго Олександрівно, як проходять інтегровані уроки?

У початкових класах класоводи викладають образотворче мистецтво, я – музичне мистецтво. А у 5-7 класах мені дуже пощастило працювати у парі з Людмилою Костянтинівною Заітченко. Це надзвичайно талановитий, креативний, відповідальний педагог. У нас склався чудовий творчий тандем однодумців і відбувається справжня і н т е г р а ц і я п р е д м е т і в мистецького циклу. Адже у с п і ш н е викладання інтегрованого курсу двома вчителями можливе лише за умови чіткої коо р д и н а ц і ї , с п і в п р а ц і та взаємор о з у м і н н я .

Вже третій рік поспіль ми з Людмилою Костянтинівною беремо участь у пілотуванні НУШ, працюємо над впровадженням нового Державного стандарту базової середньої освіти. У травні , ми ділилися досвідом роботи на обласномуфлеш-семінарі.

Коронавірус, повномасшабна війна як вплинули на викладання уроків?

Усе почалося з того, що ми, як вчителі – пілотники, тоді ще 5 класу НУШ, зіштовхнулися з проблемою відсутності підручників, яких дуже не вистачало на уроці, щоб яскраво та творчо візуалізувати певну інформацію, зробивши акценти на ключових моментах. До цих проблем додалися ще й дистанційне навчання, потім війна і необхідно було терміново шукати нові технології та інструменти для проведення уроків, як у синхронному, так і в асинхронному форматі. У цей час я
й відкрила для себе хмарний сервіс онлайн-презентацій Sway і почала створювати презентації до уроків.

У професійній Viber – спільноті вчителів – пілотників України мистецької освітньої галузі, створеній автором модельної навчальної програми та підручників «Мистецтво» Л. М. Масол постійно обговорювалися питання відсутності друкованих підручників та методичних матеріалів до уроків. Людмила Михайлівна Масол, запропонувала колегам пілотних закладів долучитися до створення матеріалів до уроків, надіславши по декілька своїх найбільш вдалих, на нашу думку, презентацій до уроків.

І дуже скоро від неї надійшла пропозиція публікації моїх презентацій в електронному Артнавігаторі до підручників “Мистецтво” 5 і 6 класи ВД “Освіта”. Так, розроблені мною презентації до всіх 35 уроків музичного мистецтва у 5 класі за модельною навчальною програмою “Мистецтво». 5-6 класи (інтегрований курс) для закладів загальної середньої освіти (авторів Масол Л.М., Просіна О.В.) були опубліковані на сайті Всеукраїнського проєкту “Якість освіти”.

Робота вчителя потребує багато часу, а крім підготовки до Ваших уроків у ліцеї, також додалася інша, не менш від повідальна місія?

Звичайно, я довго працювала над матеріалами, адже до цього потрібно було підійти дуже
відповідально, все вичитати, підібрати матеріал, бо друкований варіант підручника, відрізнявся від електронних версій, які нам надсилали автори для роботи. Потрібно було замінити музичні твори російських композиторів, підібрати пісні для вокально-хорової роботи, адже зараз на уроках музичного мистецтва ми співаємо виключно українською мовою. Тож підготувати матеріали на всеукраїнський загал педагогів – це дуже відповідальна, кропітка робота, яка забирає багато часу і потребує багато зусиль, та ще і в нашій реальності, мешкаючи на прикордонні.

Л.М.Масол – авторка підручника «Мистецтво», за яким ми працюємо, мене дуже підтримувала морально, адже сама родом із Чернігівщини. Коли прочитає інформацію, що у нас неспокійно, завжди пише мені, запитує: «Ольго Олександрівно, як Ви там? Ви у безпеці? Можливо Вам треба виїхати?»

З того часу ділитеся своїми напрацюваннями з колегами?

Так. Згодом Людмила Михайлівна запросила мене поділитися досвідом на Всеукраїнському вебінарі-конференції мистецької освітньої галузі «Артнавігатор – інформаційні технології в дії». У березні 2023 року я виступила на цьому заході з темою “Хмарний сервіс онлайн-презентацій Sway -один із найсучасніших інструментів в організації дистанційного навчання”.

Далі наступний захід – перший Всеукраїнський фестиваль педагогічних ідей «Арт-Фест – 24», який відбувся 24 січня 2024 року на базі Інституту педагогіки Національної академії педагогічних наук України спільно з Видавничим домом «Освіта». Тема мого виступу “Ментальні карти як засіб структурування та візуалізації навчального матеріалу на уроках мистецтва.” На фестивалі була присутня інформаційний партнер заходу – заступник головного редактора журналу «Мистецтво та освіта» Вікторія Рагозіна, яка запевнила, що кращі розробки вчителів будуть опубліковані протягом 2024 року в журналі. За підсумками цього фестивалю також готується електронний посібник вчителів-пілотників.

А нещодавно вийшов друком перший номер цього науково-методичного журналу, у якому опубліковано мою статтю про використання ментальних карт на уроках мистецтва.

Ця робота для мене є значним професійним досягненням, оскільки журнал «Мистецтво та освіта» – це авторитетне видання в області мистецтва, освіти, художньої культури та естетичного виховання і публікація у ньому свідчить про визнання та цінність моїх ідей, розробок і прикладів реалізації
на практиці.

Публікація моєї статті стала можлива завдяки мудрим порадам та підтримці Рагозіної Вікторії Валентинівни – заступника головного редактора, кандидата педагогічних наук, старшого наукового співробітника, провідного наукового співробітника лабораторії дошкільної освіти та виховання Інституту проблем виховання Національної педагогічної академії України, експерта проєкту ЮНЕСКО з мистецької освіти в Україні та Масол Людмили Михайлівни – провідного наукового співробітника лабораторії естетичного виховання Інституту проблем виховання АПН України, кандидата педагогічних наук. Я щиро вдячна за можливість поділитися своїми практичними порадами та напрацюваннями з широкою аудиторією читачів журналу «Мистецтво та освіта» і сподіваюся, що моя стаття буде корисною для колег. Завантаженість підштовхує щось робити, планувати, бо іноді зникає натхнення і просто опускаються руки. Таким чином не даю і собі сумувати, і деякою мірою допомагаю колегам.

Чекаєте зустрічі з учнями у навчальному закладі?

Дуже чекаємо. Так хочеться чути дитячі голоси, сміх, гамір у шкільних коридорах, бачити щирі
посмішки і допитливі оченята не з екранів моніторів. Співати з дітками на уроці дистанційно майже нереально, технічні можливості наших гаджетів та застосунків цього не дозволяють.

Тому діти співають тільки вдома, дякуючи батькам, особливо учнів початкових класів, надсилають відео і я з задоволенням слухаю наших маленьких вокалістів. А підготувати вокальний ансамбль дистанційно взагалі неможливо, адже ансамблеве виконання – це злагоджене гармонійне виконання, яке досягається у процесі складної, систематичної, колективної роботи над твором, перш за все, учасники ансамблю повинні чути один одного. Тому у вокальних конкурсах ми поки що участі не беремо, адже навчаємося ми дистанційно і у ліцей дітей на репетиції, в цілях безпеки, не запрошуємо.

Ольго Олександрівно, після закінчення школи хтось із Ваших учнів отримує освіту у культур-
но-мистецьких закладах?

Наші випускники: Альона Токар, Ніна Негреба навчаються у Сумському фаховому коледжі мистецтв і культури ім. Д. С. Бортнянського. Маргарита Давиденко – дуже творча, талановита дитина, яка вдало поєднувала і навчання, і творчість: спів, хореографію. На цей момент вона навчається у Великій Британії і хоч її майбутня професія не пов’язана з музикою, саме музика, мистецтво, за словами самої Маргарити, дозволили їй не лише адаптуватися до нового життя, але й розкритися, проявити свої таланти та привернути увагу до себе.


Спілкувалась О.КИСЛЕНКО. З архіву газети “ПЕРЕМОГА”

Коментарі

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *