Ярослав Котенко народився 21 червня 1986 року в м. Суми, разом з дружиною проживав у с. Наумівка Краснопільської громади. Працював у Краснопіллі на підприємстві ТОВ “4build”
“Він був найкращим зварювальником, ми з ним, можна сказати, починали, разом у відрядження їздили, встановлювали обладнання. Він – доброволець, із наших працівників першим пішов… Його загибель – це болюча і непоправна втрата для нас, бо він був гарною людиною, професіоналом своєї справи…” – говорить директор ТОВ “4БІЛД” Євгеній Брижахін
“Ярик був невимовно цінним членом нашої команди, відданим своїй роботі та завданню захищати нашу країну. Він був не лише висококваліфікованим фахівцем, але й справжнім другом і надзвичайно відданою людиною», – таким запам’ятали Ярослава у колективі 4Build.
А для Світлани Іванівни Гунченко, мами загиблого Героя, краснопільчанина Костянтина Гунченка, побратим її сина, Ярослав Котенко, став близькою людиною.
-Кажуть, такої дружби не існує, а в Кості з Яриком була. Була, та ще й яка. Коли вони разом служили у Сумах, я з Ярославом не була знайома. Зі слів сина знаю, що коли Костю направили на
Авдіївку, Ярика не переводили, він попросився туди сам. Там вони виконували різні завдання, мій
син був старшим сапером-гранатометником, а Ярик бойовим медиком у розвідроті.
Хоча служили не разом, але вони бачилися, один одному допомагали. 20 червня 2022 року Костя
вийшов із позицій один, з контузією, інші хлопці загинули. Казав, що у нього дуже болить голова,
просив, щоб ми йому вислали ліки. Наша посилка з ліками і тепловізором 22 червня була у місці,
звідки її мав забрати Ярослав, бо Костя знову пішов на завдання. 23-24 червня я писала Ярославу, він не відповідав… Потім Ярик зателефонував і ми дізналися, що він знайшов понівечене тіло нашого Кості, упізнав його по ногам…. Під бронежилетом Ярослав знайшов і документи Кості…, – з болем у серці розповідає Світлана Іванівна Гунченко. – Ярика на похорон нашого сина не відпустили, була його дружина Тетяна.
Ярослав був людиною доброї душі, дуже порядним. До кінця життя буду вдячна Ярику за те,
що знайшов тіло нашого сина в Авдіївці, ми змогли його гідно поховати на батьківщині. Після смерті Кості кожного місяця ми передавали посилку Ярику, він завжди дякував за підтримку. 6 грудня
відправили йому останню посилку… У понеділок, 15 січня, Ярослав писав, що у нього тепер два
дні народження, бо «пі….ри так полізли, пруть по 10-12 чоловік, плюс арта…», у вівторок написав,
що «все норм», у четвер, 18 січня, він загинув… Був обстріл, Ярика привалило, побратими кинулися його витягувати, але життя йому не встигли врятувати.
У Ярослава залишилися дружина та двоє синів, меншому 7 років. Хоронили Ярослава у Сумах,
бачили скільки хлопців там на кладовищі поховано… Сумно і страшно від того, що для багатьох людей загибель наших воїнів вже буденність. Коли не стає тих, хто дорогий серцю, нам залишається лише біль та світлі спогади. Нехай Господь усім загиблимвоїнам дарує міцні крила! Вічна і незабутня пам’ять, Царство небесне Героям України!
Інф. «Перемоги».
ЩЕ ПО ТЕМІ:
Телефони для довідок (05459) 7-13-64, 050-064-94-14, 098-706-75-24
Вічна пам’ять
Ярик був чудовою Людиною. Вічна пам’ять
Царство Небесне Вічна пам’ять Герою 🙏
Царство небесне і вічна пам’ять герою
Царство небесне та вічна пам’ять героям.