Новини Краснопільщини

07.09.2023

1771

Незабутні імена

РОЗБИТЕ СЕРЦЕ МАТЕРІ

22 липня Краснопільська громада вкотре потерпала від ворожого артобстрілу. Від потужних вибухів здригалось селище Угрої- ди, страждали люди та їх помешкання. Того дні росіяни цілеспрямовано обстрілювали житлові будинки мешканців Угроїд. Вони свідомо гатили по людях. Не забарились і
жахливі новини про поранених мирних жителів селища та загиблого чоловіка.

Сергій Бойченко ще 5 липня приймав вітання з п’ятдесят шостою річницею з дня народження від щиро люблячих його людей. Найближче родинне коло було невеликим – мама, двоюрідна сестра Настя і племінниця Валерія. В Угроїдах чоловік проживав з мамою. Мав золоті руки, не цурався ніякої роботи. Свій талант будівельника використовував у роботі. Сергій працював за кордоном і в Україні.

Завжди знаходив можливість вчасно приїздити додому на посадку, обробку та збір урожаю на городі. Залюбки допомагав односельцям коли перебував вдома. Працював на ремонтних роботах місцевого храму. Він був єдиною надією і опорою своєї вісімдесятидворічної матусі Ганни Макарівни. Саме для її комфортного проживання Сергій власноруч облаштував в будинку всі умови.

Запрошення Насті виїздити з небезпечних Угроїд мама з сином навіть не розглядали. Залишати рідне село та затишну домівку не планували, не зважаючи на інтенсивність обстрілів селища.

-Сергій був не просто доброю, він був великодушною людиною з великим, відкритим, гарячим
серцем. Мав насправді золоті руки. Перебудувати, удосконалити, придумати, підлатати, побудувати «з нуля» – все це приносило Йому радість та задоволення, – згадує Сергія Бойченка двоюрідна сестра Анастасія з Дніпра. – Ніколи нікому не відмовляв у допомозі. Часто сам пропонував її. У його діях не передбачалось корисливості. Все було від щирого серця. Сергій ніколи не скаржився на життя. Завжди був на позитиві. Його жарти «мандрують» селищем.

Як майстерно Він умів з будь якої ситуації створити анекдот. І то завжди було доречно та весело. Ті
веселі історії теж ішли далі в люди. Він був добрим сином, вірним другом, люблячим братом, мудрим батьком. Власних дітей Сергій не мав, але для моєї доньки Валерії Він був як тато, багато чому її навчив.

Спілкування з Сергієм, то було насичення позитивом, мудрістю, теплом, ідеями. Він по-справжньому
радів, по-справжньому співчував. Сергій був справжнім, щирим та відкритим. Він назавжди займає особливе місце у наших серцях.

Того фатального липневого дня, за свою мужність, чуйність та людяність Сергій сплатив життям. Не вагаючись і не чекаючи припинення артобстрілу, чоловік поспішив на крик про допомогу пораненої сусідки..

Пряме влучання ворожого снаряду в будинок жінки. Аллі роздробило осколками ногу і посікло живіт. Від жахливого болю жінка кричала. Сусіди поспішали на допомогу та наступний снаряд розірвався на дорозі поруч з людьми. Лідії посікло ноги, Віталію ребра, а Сергію осколок потрапив у голову. І лише він зупинив чоловіка, який ніколи нікого не залишав у біді.

Невиліковну рану в серце отримала старенька мама. «Що постраждало у Вас?» – запитали представники благодійної місії «Проліска» у Ганни Макарівни.

«Мені розбили серце», – не стримуючи сліз розпачу, відповіла вбита горем мати

І.ЗАГОРУЛЬКО, газета “Перемога”