Незрівнянна краса, біль, сум і чарівність переплелися в моєму рідному місті Суми. Це місто, що
зберігає в собі безліч спогадів, любові, але водночас і сліди війни, яка безжально знищує найдорожче.
Околиці міста – це затишні села, річки, озера, які наповнюють серце теплом. Одне з таких сіл – Краснопілля, місце з особливою атмосферою, прекрасними людьми та загадковою природою.
Є тут вулиця, що носить ім’я мого двоюрідного брата – Богдана Маслова. Герої, на жаль,
помирають, але пам’ять про них залишається у наших серцях, у назвах вулиць, музеях.
Вулиця Богдана Маслова – це не просто дорога, це символ мужності й відданості своїй країні. Колись вона мала іншу назву – Макаренка, та всі жителі одноголосно проголосували за перейменування, віддаючи таким чином шану герою.
Богдан був звичайним хлопцем із великими мріями. Він любив це село, проводив тут
усі канікули, будував плани на майбутнє – мріяв про великий будинок, родину, власне
господарство. Але доля вирішила інакше. 18 жовтня 2022 року він загинув, захищаючи Україну, ставши почесним громадянином міста Суми.
Його ім’я вписане золотими літерами в історію нашої землі. Колись тиха й затишна вулиця, де
стояли близько сорока будинків, де лунав дитячий сміх, мала школу і дитячий садок. Завдяки турботливим рукам фермерів Олександра та Ольги Жданько – бабусі й дідуся Богдана –
садочок, що довго стояв пусткою, знову ожив. Їхній дім завжди був гостинним, наповненим теплом і радістю.
У найважчі часи війни вони підтримували наших воїнів, пригощали їх домашніми смаколиками, створюючи для них куточок затишку, військові відчували захист і повагу до себе.
Але одного вечора війна прийшла і в їхній дім. Ворожа ракета знищила все… Будинок, який був символом любові й гостинності, перетворився на руїни, з ним і магазин господарів.
Проте дивом вижили Олександр і Ольга. Люди згуртувалися, допомагали, чим могли. Сльози та біль переповнюють серце, але водночас і гордість – за Богдана, за всіх, хто віддав своє життя за Україну.
У нашій школі є куточок пам’яті Богдана – речі, які нагадують про нього. Ця пам’ять житиме
вічно. Ми повинні знати своїх героїв, берегти історію, щоб будувати щасливе майбутнє. Вулиця Богдана Маслова назавжди залишиться символом мужності й любові до Батьківщини.
Я вірю, що одного дня на цій вулиці знову лунатиме дитячий сміх, знову оживуть будинки, і життя повернеться. Бо наш народ сильний, а пам’ять про героїв вічна.
Ярослав ЧУБ, 14 років, учень
школи 17, м.Суми, 8-А клас
Телефони для довідок (05459) 7-13-64, 050-064-94-14, 098-706-75-24
🙏
😢