Сьогодні ми вшановуємо пам’ять справжнього патріота, відважного воїна, який віддав життя за свободу України – Романа Лисенка. Його ім’я назавжди вписане в історію нашої держави. Цей
незламний захисник Сумщини, який пройшов шлях від будівельника до справжнього Героя, назавжди залишиться в наших серцях.
Лисенко Роман Дмитрович народився 9 квітня 1973 року в селі Юсупівка Краснопільського району Сумської області.
Навчався у Великобобрицькій загальноосвітній школі, яку закінчив у 1990 році. У 1991 році здобув середню спеціальну освіту в училищі № 1 м. Суми. У 1991-1993 проходив строкову службу в Збройних Силах.
Мешкав і працював у місті Суми. Любив свою роботу, пов’язану з будівництвом. Але найдужче любив свою родину. Чистою, абсолютною любов’ю. Саме це і спонукало до збройного опору ворогам із найперших днів повномасштабного вторгнення росії.
Роман насправді все життя був прив’язаний серцем до місця свого народження, до рідної Сумщини. Його мати більше сорока років присвятила педагогічній діяльності, виховала не одне покоління українців, відданих Батьківщині. Адже була вчителем української мови та літератури, вміла закохувати учнів у рідне слово. Батько Романа довгий час працював на підприємстві «Сумихімпром», згодом – у Великобобрицькому лісництві.
Роман був дуже добрим і відповідальним чоловіком та батьком. Разом із дружиною Оксаною вони виховали хорошу доньку Катерину, а згодом він став чудовим дідусем для внучки Кіри. Вся родина завжди з великою любов’ю та небайдужістю ставилася до рідної Сумщини.
Роман Лисенко був вихований гідною і чесною людиною. У родині та в школі формувався його характер – доброзичливий, веселий, заповзятий. Він був справжнім лідером серед однолітків. І це лідерство базувалося на визначальній рисі його особистості – справедливості.
Роман був дуже принциповим, відкритим і щирим. За це його поважали як під час навчання, так і протягом всього життя.
Коли росія підступно розпочала повномасштабне вторгнення в Україну 24 лютого 2022 року, Роман із сім’єю перебував у Сумах. Він допомагав територіальній обороні та волонтерам. У березні 2022 року його рідне село було окуповане російськими загарбниками. Це стало однією з вагомих причин для Романа добровільно долучитися до Збройних Сил України, щоб захистити нашу Батьківщину.
Роман Лисенко був мобілізований 2 квітня 2022 року. Усі близькі йому люди знають, що він найбільше прагнув захистити свій край, рідну Сумщину. Однак його відповідальність, відданість, почуття громадянського обов’язку спонукали до виконання бойових завдань там, де того вимагало бойове командування.
Роман став солдатом ЗСУ в немолодому віці, йому було 49 років. Але гідно та самовіддано воював у найгарячіших точках фронту. Був кулеметником 4-го механізованого батальйону Окремої президентської бригади імені гетьмана Богдана Хмельницького. З грудня 2022 року, більше 13 місяців безперервно, брав участь у бойових діях у Бахмутському районі Донецької області. Підрозділ був прикомандирований до 10-тої Окремої гірсько-штурмової бригади «Едельвейс».
Роман дуже любив життя. Разом із побратимом вони винесли з поля бою двох важкопоранених незнайомих воїнів. За це обоє нагороджені Сталевими хрестами – відзнакою Головнокомандувача Збройних Сил України. Також Роман відзначений Подякою командира Окремої президентської бригади імені гетьмана Богдана Хмельницького.
«Все буде добре! Перемога буде за нами», – такі слова найчастіше чули від Романа рідні та близькі. Побратими цінували й поважали його за надійність, принциповість, вміння підтримувати віру й оптимізм. Він мав позивний «Кум», завжди умів знайти спільну мову, примирити, пожартувати.
13 січня 2024 року, вночі, Роман із побратимами отримали завдання: доставити боєкомплекти на бойову позицію під селом Веселе Бахмутського району. Там, в безіменний посадці, їх накрив шквал ворожої артилерії. Обстріл тривав довго і безперервно.
Ворожий снаряд обірвав земне життя Романа Лисенка. Мужній воїн зі світлим серцем повернувся на щиті, знайшов свій вічний спочинок на Алеї Слави в Сумах.
30 вересня 2024 року Роману Лисенку присвоєно звання «Почесний громадянин міста Суми» (посмертно).
ЩЕ ПО ТЕМІ
Телефони для довідок (05459) 7-13-64, 050-064-94-14, 098-706-75-24
Вічна пам’ять