Новини Краснопільщини

06.10.2025

267

Право

Права дитини після розлучення: Як закон захищає інтереси малечі?

Розлучення — це завжди складне випробування для всієї родини. Та попри кардинальні зміни у стосунках між батьками, їхня спільна відповідальність перед дитиною залишається незмінною. Українське законодавство гарантує, що інтереси дитини завжди перебуватимуть в центрі уваги та не залежатимуть від конфліктів дорослих.

Про те, як закон захищає інтереси дитини, батьки якої розлучилися, розповіла начальниця Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції )Ірина СВИСТУН.

Рівність прав та обов’язків батьків

Чоловік та жінка мають абсолютно однакові права й обов’язки щодо дитини. Сімейний кодекс України чітко зазначає: наявність чи відсутність подружніх відносин не є критерієм, який надає комусь із батьків додаткові привілеї або, навпаки, звужує коло його відповідальності. За цим же принципом будуються права та обов’язки дитини щодо її батьків — наявність зареєстрованого шлюбу тут зовсім не важлива.

Факт спільного проживання батьків не повинен впливати на якість турботи та піклування про дитину. За будь-яких обставин кожен із батьків зобов’язаний брати участь у її вихованні, а той, хто проживає окремо, має право на безперешкодне особисте спілкування з нею.

Законодавством також передбачена можливість вибору дитиною місця проживання:

• Якщо дитина досягла 10 років, вона має право спільно з батьками обирати домівку.
• Після 14 років дитина взагалі може самостійно вирішувати це питання.

Як забезпечуються права дитини на спілкування з батьками?

Наявність домовленості між батьками щодо порядку виховання дитини є найкращою запорукою стабільних відносин.

1. Договір батьків. Дорослі мають право укласти письмовий та нотаріально посвідчений договір щодо здійснення батьківських прав та виконання обов’язків тим із батьків, хто проживає окремо від дитини. Якщо особа, яка проживає з дитиною, не виконує умов домовленості, передбачене відшкодування матеріальної та/або моральної шкоди.
2. Рішення органу опіки та піклування. У разі відсутності порозуміння, питання участі у вихованні та спілкуванні може вирішити орган опіки та піклування. Рішення ухвалюється на основі інформації про умови життя батьків, їхнє ставлення до дитини та інших суттєвих обставин.
3. Судовий порядок. Право дитини на повноцінне спілкування забезпечується і в судовому порядку. Підставою для позову є створення перешкод у контактуванні з дитиною.

Суд визначає:

• способи участі одного з батьків у вихованні (систематичні побачення, спільний відпочинок, відвідування дитиною місця проживання тощо);
• місце та час їхнього спілкування.

Важливо: Суд може обумовити побачення присутністю іншої особи, якщо це викликано інтересами дитини. Під час вирішення спору беруться до уваги ставлення батьків до своїх обов’язків, особиста прихильність дитини, її вік, стан здоров’я, а також стан психічного здоров’я одного з батьків, зловживання алкоголем/наркотиками.

Санкції за невиконання рішення суду: Якщо особа, з якою проживає дитина, не виконує рішення суду, інший з батьків має право звернутися із заявою. Суд може ухвалити рішення про передачу дитини для проживання з ним, а також застосувати санкції у вигляді сплати матеріальної та моральної шкоди.

Матеріальне утримання: Аліменти та державна допомога

Батьки мають право самостійно визначити порядок піклування про дитину, обравши грошову або натуральну форму утримання.

Стягнення аліментів

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються:

• у частці від доходу матері/батька;
• або у твердій грошовій сумі.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Судом враховуються такі обставини:

• стан здоров’я та матеріальне становище дитини та платника;
• наявність у платника інших дітей, непрацездатних родичів;
• наявність у платника майна, грошових коштів, корпоративних прав;
• доведені витрати платника, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму (якщо не доведено джерело походження коштів).

Державна допомога

Якщо місце проживання чи перебування батьків невідоме, або вони ухиляються від сплати аліментів чи не мають можливості утримувати дитину, їй призначається тимчасова державна допомога за рахунок Державного бюджету. Її розмір — не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Важливо: Суми наданої державної допомоги згодом стягуються з платника аліментів до Держбюджету України у судовому порядку.

Підсумок

Розлучення батьків не звільняє їх від обов’язку забезпечувати дитину любов’ю, турботою та гідними умовами життя. Українське законодавство створює міцні правові механізми, які дозволяють захищати інтереси малечі — від рівних прав на виховання і спілкування з обома батьками до надійної матеріальної підтримки.

Ще по темі: Аліменти: не борг, а інвестиція в майбутнє дитини | Новини Краснопільщини (krasnews.com.ua)